руйнування єрусалимського храму − як історичне вираження богословських змін в єврейському праві

  • Нieromonk Dmytro (Frankiv) Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Волинська Православна Богословська Академія (Православна Церква України) https://orcid.org/0000-0002-2342-0951

Анотація

Метою статті стало дослідження та богословське осмислення руйнування Єрусалимського Храму в контексті єврейської релігійно-правової системи. Для цього було використано абстрактно-логічні методи, історико-правовий, феноменологічний, аксіологічний, гносеологічний методи, метод критичного та системного аналізу та метод компаративної теології. В результаті був проведений цілісний і комплексний аналіз феномену єврейського права як релігійної правової системи та доведено пряму залежність і кореляцію між руйнуванням Храму та богословськими змінами в межах єврейського права. Акценти на богословському підході та переосмисленому значенні богословських процесів в середині єврейського права і їх проекції на історично-правову площину дозволили нам по-новому поглянути на руйнування Єрусалимського Храму та показати прямий взаємозв’язок цього з єврейським правом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Brueggemann Walter. Deuteronomy (Abingdon Old Testament Commentaries). Nashville, TN: Abingdon, 2001. 352 r.

Glenn H. Patrick. Legal Traditions of the World: Sustainable diversity in law. (fifth edition). London: Oxford University Press. 2014. 456 r.

McNamara Martin. The New Testament and the Palestinian Targum to the Pentateuch. Rome: Pontifical Biblical Institute, 1966. 285 r.

Vannoy J. Robert. Covenant Renewal at Gilgal: A Study of 1 Samuel 11:14-12:25. MACK PUBLISHING COMPANY Cherry Hill, New Jersey. 2008. 290 r.

Vydrin A. The fight between David and Goliath: An historical and theological analysis of 1 Samuel, chapter 17. Part II. ThH (Theological Herald). 2018. № 30(3). P. 15-47.

Averincev S.S. Poryadok kosmosa i poryadok istorii v mirovozzrenii rannego srednevekovya. Antichnost i Vizantiya. M., 1975. S. 266-285

Akimov V.V. Pravovye pamyatniki Drevnej Mesopotamii i Bibliya. Trudy Minskoj Duhovnoj Akademii. № 4. Zhirovichi, 2006. S. 104-119.

Akimov S.A. Vethij Zavet i pismennye pamyatniki drevnih narodov. Trudy Minskoj duhovnoj akademii. 2018. № 13. S. 97-137.

Alekseev A.A. Septuaginta i ee literaturnoe okruzhenie. Bogoslovskie trudy. 2007. № 41. S. 212-259.

Barenbojm P.D. Biblejskij moment filosofii prava. Filosofiya prava Pyatiknizhiya. Moskva: Izd-vo «LUM», 2012. S. 101–166.

Belova A.G. Kogan L. E, Lyozov S. V., Romanova O.I. (red.kolegiya). Yazyki mira: Semitskie yazyki. Akkadskij yazyk. Severozapadnosemitskie yazyki. RAN. Institut yazykoznaniya. Moskva: Academia, 2009. 832 s.

Bibliya i konstituciya: Sb. st. Moskva: Belye alvy, 1998. 159 s.

Blagonravov E. Plen Vavilonskij i znachenie ego v istorii iudeev. Moskva: Tipo-Litografiya «Russkago T-va pechatnogo i izdatelskogo dela», 1902. 274 s.

Bryuggeman U. Tora. Stranicy: Bogoslovie. Kultura. Obrazovanie. 2006. 11:4. S. 483-497.

Vevyurko I. S. Septuaginta i Massoretskij tekst v zerkale komparativnogo issledovaniya (k istorii voprosa). Religiovedenie. 2009. № 4. S. 64-77.

Vydrin A. ier. Poedinok Davida i Goliafa: Istoriko-bogoslovskij analiz 17 glavy pervoj knigi Carstv. Chast 1. Bogoslovskij vestnik. 2018. № 28(1). S. 17-42.

Gajdenko P.P. Vremya. Dlitelnost. Vechnost. Problema vremeni v evropejskoj filosofii i nauke. M.: PROGRESS-TRADICIYa, 2007. 464 s.

Gartman M.T. Istorichni umovi formuvannya yevrejskogo prava v period Pershogo Hrama. Pravo i suspilstvo. 2014. № 6-2. ch. 3. S. 3–8.

Diminskij S. Issledovanie o Talmude. Trudy Kievskoj duhovnoj Akademii. 1865 g. T.II. S. 250-268.

Zablocka Yu. Istoriya blizhnego vostoka – vostok v drevnosti (ot pervyh poselenij do persidskogo zavoevaniya). Moskva: Nauka, 1989. 429 s.

Zaler Ichak. Iudaizm: Osnovy, zakonopolozheniya, pravila i obychai. Ierusalim: Geulim, 1981. 267 s.

Kazanceva Z.V. Predstavlenie o vremeni v Vethom Zavete. Vestnik Russkoj hristianskoj gumanitarnoj akademii. 2015. T. 16(2). S. 208-216.

Osipov A. Brachnoe pravo drevnego vostoka. Kazan, 1872. 207 s.

Punko O. «Pravovi tradiciyi svitu» − kniga Patrika Glenna yak novacijnij pidhid v suchasnomu porivnyalnomu pravoznavstvi. Porivnyalne pravoznavstvo: suchasnij stan i perspektivi rozvitku. Odesa: Feniks, 2013. S. 57-58.

Rambam (Majmonid). Izbrannoe (per s angl. N.Bartman). Ierusalim: Biblioteka-Aliya, 1990. 380 s.

Rot S. Istoriya evreev s drevnejshih vremen po Shestidnevnuyu vojnu. Ierusalim, 1967. 428 s.

Rybakov R.B. i dr. (red.). Istoriya Vostoka: V 6 t. RAN. Institut Vostokovedeniya. Moskva: Vostochnaya literatura. RAN, 1997. T.1: Vostok v drevnosti. Otv. red. V.A Yakobson. Moskva, 1997. 688 s.

Sorokin V. Tora: prostranstvo pravovoe i prostranstvo duhovnoe. Filosofiya prava Pyatiknizhiya. Moskva: Izd-vo «LUM», 2012. S. 178-220.

Tantlevskij I. Vvedenie v Pyatiknizhie. M.: RGU, 2000. 469 s.

Tantlevskij I. Istoriya Izrailya i Iudei do razrusheniya pervogo Hrama. SPb.: Izd-vo S.-Peterb. un-ta, 2005. 402 s.

Telushkin I. Evrejskij mir: Vazhnejshie znaniya o evrejskom narode, ego istorii i religii. Moskva: Lehaim, 1998. 575 s.

Urbah E. E. Mudrecy Talmuda. Ierusalim, 1989. 483 s.

Shiffman L. Ot teksta k tradicii: istoriya iudaizma v epohu Vtorogo hrama i period Mishny i Talmuda. Moskva: Mosty kultury, GESHARIM, 2016. 304 c.

Elon M. Evrejskoe pravo (pod obsh. red. d.yu.n., prof. I.Yu. Kozlihina). SPb.: Yuridicheskij centr Press, 2002. 611 s.

Ettinger Sh. Istoriya evrejskogo naroda. Moskva-Ierusalim: Mosty Kultury, 2001. 685 s.


Переглядів анотації: 23
Завантажень PDF: 9
Опубліковано
2020-07-10