Простори пропаганди як структурно-функціональні виміри її розгортання у внутрішній політиці та на міжнародній арені
Анотація
Автори репрезентують нове бачення політичної пропаганди як простору, що об’єднує декілька автономних пропагандистських просторів. Вони доводять, що сутність пропаганди полягає у розповсюдженні свого простору як постійного процесу конструювання та інтенсифікації переконливих та мобілізуючих для суспільства значень з метою забезпечення перемоги одних політичних сил над іншими у процесах здобуття влади, прийнятті тих чи тих суспільно важливих рішень, а також реалізації інтересів міжнародних гравців на світовій арені. Пропагандистський простір в процесі розширення та з метою тотального охоплення всіх життєвих проявів індивідів, груп та суспільств та внаслідок відповідної диференціації засобів впливу розпадається на декілька автономних просторів. Основними пропагандистськими просторами, що мають свою специфіку функціонування, є символічний, міфологічний, ідеологічний, віртуальний, комунікативний, ціннісно-нормативний, психологічний, технологічний, контрпропагандистський, внутрішньополітичний та міжнародний. На кожному з цих просторів пропагандистський вплив здійснюється з огляду на характер їх компонентів. Простори пропаганди як структурно-функціональні виміри її розгортання у внутрішній політиці та на міжнародній арені обумовлюються специфікою владних відносин, відповідно, у внутрішньополітичному та міжнародному просторах. Автори стверджують, що важливою умовою ефективності пропаганди є системна інтегрованість всіх просторів пропаганди.
Завантаження
Посилання
Alford, M. (2018). A Screen Entertainment Propaganda Model, іn: Pedro-Carañana, J., Broudy, D. & Klaehn, J. (eds.). The Propaganda Model Today: Filtering Perception and Awareness. London: University of Westminster Press, 145-158. https://doi.org/10.16997/book27.
Barclay, D.A. (2018). Fake News, Propaganda, and Plain Old Lies: How to Find Trustworthy Information in the Digital Age.
Bjola, С. (2019). Propaganda as reflexive control: the digital dimension In Countering online propaganda and extremism: the dark side of digital diplomacy / edited by Corneliu Bjola and James Pamment. Abingdon, Oxon; NY: Routledge,13-27.
Fuchs, C. (2018). Propaganda 2.0: Herman and Chomsky’s Propaganda Model in the Age of the Internet, Big Data and Social Media, іn: Pedro-Caranana, J., Broudy D. & Klaehn J. The Propaganda Model Today: Filtering Perception and Awareness. London: University of Westminster Press, 71-92.
Laskin, A.V. (2019). Defining propaganda: A psychoanalytic perspective. Communication and the Public, 4, 305-314.
Liu, H. (2020). Propaganda: ideas, discourses, and its legitimization. Abingdon, Oxon; NY: Routledge.
Macleod, A. (2019). Propaganda in the Information Age: Still Manufacturing Consent. London; NY: Routledge.
Magnusdottir, R. (2019). Enemy Number One: The United States of America in Soviet Ideology and Propaganda, 1945-1959. New York: Oxford University Press.
Martin, L.J. (1971). Effectiveness of International Propaganda. Annals of the American Academy of Political and Social Science, 398: Propaganda in International Affairs, 61-70.
Risso, L. (2014). Propaganda and intelligence in the Cold War: the NATO Information Service. Milton Park, Abingdon, Oxon; New York: Routledge.
Robinson, P. (2018). Does the Propaganda Model Actually Theorise Propaganda?, іn: Pedro-Caranana, J., Broudy D. & Klaehn J. The Propaganda Model Today: Filtering Perception and Awareness. London : University of Westminster Press, 53-68.
Tanji, M. & Broudy, D. (2017). Okinawa Under Occupation: McDonaldization and Resistance to Neoliberal Propaganda. London: Palgrave Macmillan.
Till, C. (2020). Propaganda through ‘reflexive control’ and the mediated construction of reality. New Media & Society, 1-17. https://doi.org/10.1177/1461444820902446.
Van Herpen, M.H. (2016). Putin’s Propaganda Machine: Soft Power and Russian Foreign Policy. Lanham (Md.): Rowman and Littlefield.
Vysotskyi, O. (2018). Electronic diplomacy as a tool of propaganda. Politology bulletin, 81, 51-59. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2018.81.51-59.
Vysotskyi, O., Pavlov, D. & Ishchenko I. (2019). Propaganda technologies as tools of legitimation of political power. Revista Dilemas Contemporáneos: Educación, Política y Valores, VII, 139. Retrieved from: https://dilemas-contemporaneos-educacio.webnode.es/_files/200006545-28ce728ce9/EE19.12.139%20Tecnolog%C3%ADas%20de%20Propaganda%20como%20instrumentos%20de%20legitimaci%C3%B3n....pdf.
Winter, Ch. (2020). Redefining ‘Propaganda’: The Media Strategy of the Islamic State. The RUSI Journal, 1-6. DOI: 10.1080/03071847.2020.1734321
Переглядів анотації: 304 Завантажень PDF: 214
Авторське право (c) 2020 О.Ю.Висоцький, Д.М.Павлов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
