ЛЮБОВ ЯК СУТНІСНИЙ АТРИБУТ БУТТЯ ЛЮДИНИ

Ключові слова: любов, людина, сутність, гармонія, буття, суб’єкт-об’єктна єдність, трансдисциплінарність.

Анотація

У статті аналізується любов як форма виявлення сутності людини, її розвитку та навіть еволюціонування. Показується, що в європейській науці обмежене розуміння значення любові для людини було зумовлене обмеженим сприйняттям самої її сутності. Ключовою методологічною причиною одномірного розуміння і людини, і любові була розірваність суб’єкт-об’єктних відношень попередніх типів наукової раціональності.
Використовуючи ідеї і методи трансдисциплінарної парадигми, зокрема синергетики та метафізики тотальності, в статті показується розвиток любові як розвиток сутності людини. Доводиться, що любов є фактором гармонізації двох сторін буття людини, умовою їх максимального увідповіднення між собою, тим самим виходу людини на нові онтологічні рівні більш високого порядку, відкриття власної повноти та потенційних можливостей.
Показано, що любов для людини здатна бути вищою метою. Вона встановлює в людині не тільки онтологічний, а і онтичний порядок, реалізуючись у всіх її внутрішніх і зовнішній діях. Любов стабілізує думки людини, її почуття, прагнення, встановлюючи таку ж стабільність роботи серця як динамічного центру людського буття. Вона робить людину максимально відкритою назустріч іншим людям, здатною приймати рішення та практично діяти за принципом «добре». Любов також стає єдиним ритмом двоскладного буття людини, її творчістю, онтологічним порядком, ідентичним онтичному, відкриваючим принципово новий порядок – вищий. У роботі дається визначення любові як руху людини назустріч іншій людині, що стає їх спільним рухом вперед і водночас вверх.
Зроблено висновок, що любов, яка стабілізує всі антропологічні рівні людини та визначає динаміку її як цілого, увідповіднює людину з порядком Буття як такого, викликаючи в ній позитивні трансформаційні зміни.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Lyudmila Viktorivna Telizhenko, Сумський державний університет

Доктор філософських наук, доцент кафедри
фундаментальної юриспруденції та конституційного права,
Сумський державний університет

Посилання

Akademichnyj tlumachnyj slovnyk ukrajinsjkoji movy [Academic explanatory dictionary of the Ukrainian language]: v 11 t. (1970-1980). Kyjiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)

Basarab, N. (2012). Transdisciplinarity: the Hidden Third, Between the Subject and the Object. Human and Social Studies. 1. 13-28. DOI: 10.2478/v10317-012-0002-5.

Berdjaev, N. (1916). Smуsl tvorchestva (Opыt opravdanyja cheloveka) [The meaning of creativity (The experience of justifying a person)]. M.: Yzd-vo Gh. A. Lemana y S.Y.Sakharova. (in Russian)

Dekart, R. (1989). Sochynenyja v 2 t. [Essays in 2 vol.]. T. 1. M.: Mыslj. (in Russian)

Florenskyj, P. (2003). Stolp y utverzhdenye ystynу: Opыt pravoslavnoj teodycey [Pillar and assertion of truth: The experience of Orthodox theodicy.]. M.: OOO «Yzdateljstvo AST». (in Russian)

Frank, S. (2007). Nepostyzhymoe: Ontologhycheskoe vvedenye v fylosofyju relyghyy [Incomprehensible: An ontological introduction to the philosophy of religion]. M.: AST, Khranytelj. (in Russian)

Frejd, Z. (1930). Budushhnostj odnoj ylljuzyy [The future of one illusion]. M., L.: GhYZ. (in Russian)

Kyjashhenko, L.P. (2017). Sobуtye. Lychnostj. Vremja (K fylosofyy transdyscyplynarnosty) [The event. Personality. Time (Towards a philosophy of transdisciplinarity)]. Ros. akad. nauk, Yn-t fylosofyy. M.: YF RAN. (in Russian)

Ortegha-y-Ghasset, Kh. (1991). Эtjudу o ljubvy [Etudes about love]. M.: Nauka. (in Russian)

Pynker, S. (2018). Chystуj lyst: Pryroda cheloveka. Kto y pochemu otkazуvaetsja pryznavatj ee seghodnja [Blank: Human nature. Who and why refuses to recognize her today] /per. s anghl. M.: Aljpyna non-fykshn. (in Russian)

Singer, Irving. (2011). Philosophy of Love: A Partial Summing-Up. MIT Press.

Spynoza, B. (1993). Еtyka [Ethics]. SPb.: Asta-press ltd. (in Russian)

Stepyn, V.S. (1998). Nauchnoe poznanye y cennosty tekhnoghennoj cyvylyzacyy [Scientific knowledge and values of technogenic civilization.]. Voprosы fylosofyy. 1998. # 10. 3-18. (in Russian)

Telizhenko, L.V. (2011). Postneklasychna modelj cilisnoji ljudyny [Post-non-classical model of the whole person]: monoghrafija. Kyjiv: CGhO NANU, 2011. (in Ukrainian)

Telyzhenko, L.V. (2011). Chelovek y Bуtye kak celoe: totaloghycheskaja konceptualyzacyja antropologhycheskoj perspektyvу [Man and Being as a whole: a totalogical conceptualization of the anthropological perspective]. Totallogy-XXI. Postneklasychni doslidzhennja, 25, 151-172.

Yvyn, A. (2017). Apokalypsys ljubvy: fylosofskyj ocherk o mnoghoobrazyy ljubvy [The Apocalypse of Love: A Philosophical Essay on the Diversity of Love]. M.: Prospekt. (in Russian)


Переглядів анотації: 64
Завантажень PDF: 35
Опубліковано
2020-12-21