СВІДОМІСТЬ І НІЩО У ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ ВЧЕННІ РАННЬОГО М.ГАЙДЕҐҐЕРА

Ключові слова: Нищо, буття, Гайдеґер, мислення, людина, Бог

Анотація

Показано, що Гайдеґґер як екзистенціальний мислитель шукав природу буття не тільки виходячи з горизонту часу («Буття та час»), але і з горизонту інших подій (мислення, Ніщо, божественності та ін.). Фактично, Гайдеґґер, розробляючи фундаментальну онтологію, дає онтологічне тлумачення прадавньому прокльону європейської культури, яке полягає у тому, що між метафізичним знанням про буття й природнім знанням про світ є фундаментальне протиріччя. Спираючись на ідеї Я.Бьоме й М.Бердяєва, можна зробити висновок, що Ніщо у концепції Гайдеґґера схоже на найглибшу поверхню, куди скачується всяке буття, або, мовою Мінковського-Ейнштейна, горизонт подій, у якому сходяться одночасно і простір, і час і далі здійснюється перехід у часу-подібний світ. Ми, фактично, разом з Гайдеґґером попадаємо в зону наявності буття-ніщо, людино-бога, у якому анулюються всі протилежності й у якому можна виявити даоське Дао. Але якщо у Лао Цзи порожнеча передує наявності й у Ж.-П.Сартра «ніщо» передує буттю, то в Гайдеґґера проблема приналежності не прояснена, оскільки там, де буття співпричетне Ніщо, там же мислення стикається з буттям, а буття є розуміючим, у цьому топосі і людина порівняна з Богами. Чи не виявиться у такому випадку відкриттям, що Гайдеґґер добре розумів не тільки європейську, але і східні філософські системи і запозичив деякі ідеї у східній традиції. Там, де європейське мислення закрило горизонт подій буттям Парменіда (і схоже неадекватно інтерпретувало його), там Гайдеґґер, а у подальшому Ж.-П.Сартр і А.Бадью, виявили горизонт небуття (порожнечі й ніщо) і показали причетність нашого мислення до обох горизонтів. Мислення може виявити себе як у бутті, так і у Ніщо, і з урахуванням східного досвіду поки не ясно, у якому із цих горизонтів воно відкриває себе істинним чином.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Viktor Okorokov, Oles Honchar Dnipro National University

Doctor of Sciences in Philosophy, Professor, Head of the Department of Philosophy,
Oles Honchar Dnipro National University

Посилання

Badiou, A. (2005). Being and event (O. Feltham, Trans.). New York, NY: Continuum.

Bogachov, A. (2021). Heidegger and Phenomenology [Heidegger and Phenomenology]. Westerlund, F. (2020). Heidegger and the Problem of Phenomena. London: Bloomsbury. Sententiae, Vol. ХL(1), 116-120. (іn Ukrainian)

Gordon, L. & Wohlman, A. (2019). A Constructive Thomistic Response to Heidegger’s Destructive Criticism: On Existence, Essence and the Possibility of Truth as Adequation. The Heythrop Journal, HeyJ00, 1-17.

Heidegger, M. (2001). Osnovnyie problemyi fenomenologii [Main problems of Phenomenology]. SPb.: Vyisshaya religiozno-filosofskaya shkola. (in Russian)

Heidegger, M. (2006). Byitie i vremya [Being and Time]. SPb.: Nauka. (in Russian)

Heidegger, M. (2007). Evropeyskiy nigilizm [European nihilism], in: Haydegger M. Vremya i byitie. Stati i vyistupleniya. SPb.: Nauka, 87-245. (in Russian)

Heidegger, M. (2020). K filosofii (O sobyitii) [To Philosophy (About the event)]. M.: Izd-vo instituta Gaydara. (in Russian)

Karivets, I. (2020). The case of Martin Heidegger’s thinking [Martin Heidegger’s job of thinking]. Filosofska Dumka, 1, 70-79. https://doi.org/10.15407/fd2020.01.037 (in Ukrainian)

Kobets, R. (2020). The existential concept of science in the fundamental ontology of Martin Heidegger [Existential concept of science in Heidegger’s fundamental ontology]. Filosofska Dumka, 1, 37-51. https://doi.org/10.15407/fd2020.01.070 (in Ukrainian)

Lambert, M. (2020). Heidegger’s Shadow: Kant, Husserl, and the Transcendental Turn. Journal of Transcendental Philosophy, July. https://doi.org/10.1515/jtph-2020-0019

Okorokov, V. (2018). Limits of Thought in the Light of Nature and Divinity. A Return to Ancient Thought or the Quest for the Being of Primordial Thinking in the Later Heidegger. The Journal Philosophy and Cosmology, 20, 170-184.

Petropoulos, G. (2020). Heidegger’s Reading of Plato: On Truth and Ideas. Journal of the British Society for Phenomenology, September. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00071773.2020.1814678

Tsagdis, G., Rozemund U. & Bart Z. (2020). Of Times, Arrested, Resigned, Imagined: Temporality in Hegel, Heidegger and Derrida. International Journal of Philosophical Studies, 28. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09672559.2020.1766878

Westerlund, F. (2020). Heidegger and the Problem of Phenomena. London: Bloomsbury. https://doi.org/10.5040/9781350086500


Переглядів анотації: 36
Завантажень PDF: 30
Опубліковано
2022-07-25