ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВИБІР ДОСЛІДНИКА-ПОЛІТОЛОГА: ЛІБЕРАЛЬНА, ПОСТМОДЕРНА ТА СИНЕРГЕТИЧНА АЛЬТЕРНАТИВИ

  • Ihor Hryhorovych Alekseenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0003-1793-4072
  • Andriy Andriiovych Shulika Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-7250-0026
Ключові слова: парадигмальний вибір, дослідний пошук, ліберальна теорія, політичний постмодерн, синергетика, політична епістема.

Анотація

Стаття присвячена вивченню сучасної ситуації політичного пізнання, в якій великого значення набувають ситуативні характеристики та вимоги, що визначають саму можливість специфічної фахової наукової новизни в теоретичному або прикладному аспекті. Мета дослідження – виявлення особливостей парадигмального вибору дослідника-політолога в межах ліберальної, постмодерної та синергетичної альтернатив. Охарактеризовано інтерпретації учасників політичної діяльності, яка регламентується їх комунікативною компетенцією, а також самою будовою технологічної системи процедури та функції якої обмежують довільність врахування альтернатив та позицій, які висловлюються громадянами. Було підкреслено, що потреба у «новій» революції свідомості підкреслюється у новій ліберальній філософії на основі аналізу технологічного комунікаційного характеру трансляції інформації у суспільстві. Проаналізовано ліберальну теорію як одну з небагатьох політичних течій, яка акцентує увагу на необхідності компетентності громадян та раціонально-критичного ставлення ними до політичної дійсності. Розкрито значення постмодерного та синергійного образів політичного світу, які забезпечують повноту демократичного політичного світосприйняття як на буденному, так і фахово-експертному і дослідному рівнях. З’ясовано, що евристичний потенціал у політичному дослідженні виходить за межі стандартного тлумачення. Розкрито, що евристичність висновків та рекомендацій у політичних науках пов’язана передусім з можливістю появи нових валідних тез та положень, вартих демократичного обговорення. Доведено, що традиція наукового пошуку, завдяки який в окремих країнах передусім постсоціалістичних, поява нових наукових результатів у політичних та інших суспільних науках може спостерігатися лише на основі зміни генерації вчених. Встановлено, що нормативна та бажана складова політичного світу перебуває на полюсі ліберальної демократії, в рамках якої розвивається менше частина держав сучасного світу. Припущено, що егалітарний або соціальний лібералізм є перспективами, які відкривають інноваційний потенціал політичної істини як чинника обґрунтування політичних програм і концепцій і, врешті, стратегічних рішень у політиці демократичних урядів. Встановлено, що парадигмальний вибір дослідника-політолога залежить від його/її спроможності спрогнозувати мінливість тих або інших понять або категорії. Зроблено висновок, що експертиза політичної істини передбачає вміння кожного політичного теоретика розгорнути і сформулювати свою концепцію відповідно до конвенційного розуміння істини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ihor Hryhorovych Alekseenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри цивільного, трудового та господарського права,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Andriy Andriiovych Shulika, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Доктор політичних наук, професор кафедри політології,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Посилання

Friedman, J. (2014) Political epistemology. Critical Review, 26(1-2): R. I-XIV.

Habermas, J. (1996). Between Facts and Norms Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. MIT Press.

Huberskyi, L.V., Andrushchenko, V.P. & Mykhalchenko, M.I. (2002). Kultura. Ideolohiia. Osobystist: Metodoloho-svitohliadnyi analiz [Culture. Ideology. Personality: Methodological and outlook analysis]. K.: Znannia Ukrainy. (in Ukrainian)

Kabanets, N.I. (2013). Filosofska epistema i naukovyi metod u moderni (Philosophical episteme and scientific method in modern times). Chasopys Akademii advokatury Ukrainy, 19.01-11. (in Ukrainian)

Kekes, D. (2009) Zasadnychi tsinnosti liberalizmu (Basic values of liberalism), in: Liberalizm: antolohiia Fundamental values of liberalism Liberalism: an anthology. K.: Prostir, Smoloskyp, 111-133.

Khomskyi, N. (2015). 10 sposobiv manipuliuvannia za dopomohoiu ZMI [10 ways of manipulation with the help of mass media]. Retrieved March 03, 2022 from http://newsland.com/news/detail/id/791829/ (in Ukrainian)

Kinash, I.P. (2011). Znannia yak chynnyk innovatsiinoho rozvytku Ukrainy [Knowledge as a factor of innovative development of Ukraine]. Ekonomika i upravlinnia, 2, 43-47. (in Ukrainian)

Kopets, L.V., Hordiienko, V.I. (2012). Dialohichni komunikatyvni praktyky ta yikhnii evrystychnyi potentsial: rezultaty doslidzhennia [Dialogic communicative practices and their heuristic potential: research results]. Retrieved March 03, 2022 from http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2047/Kopets_Dialohichni_komunikatyvni_praktyky.pdf?sequence=1&isAllowed=y(in Ukrainian).

Kyryliuk, F.M. (2003). Politolohiia Novoi doby. [Political science of the New Age]. K.: Lybid. (in Ukrainian)

Kysliakov, V.P. Drozhanova, O.M. & Stupak, O.P. (2015). Filosofiia Mishelia Fuko: na shliakhu do «bezsubiektnoi» epistemolohii [Michel Foucault’s philosophy: on the way to a «subjectless» epistemology]. Naukovi pratsi. Filosofiia. Vypusk 245, 257, 29-33. (in Ukrainian)

Levenets, Yu.A. (2009). Politychna nauka: parametry ratsionalizmu. [Parameters of Rationalism], in: Istorychna i politychna nauka ta suspilna praktyka v Ukraini Political Science NAN Ukrainy, In-t polit. i etnonats. dosl. im. I.F.Kurasa. K.: Parlamentske vyd-vo, 166-17. (in Ukrainian)

Rius, Zh. (1998). Postup suchasnykh idei. Panorama novitnoi nauky [Progress of modern ideas. Panorama of the latest science]. Hlosarii, 630-641. (in Ukrainian)

Tokovenko, O.S. (2011). Evoliutsiina mizhdystsyplinarna prohrama doslidzhennia kohnityvnykh system [Evolutionary interdisciplinary program of cognitive systems research]. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 2, 401-408. (in Ukrainian)

Tokovenko, O.S., Tretiak, O.A. (2016). Politychna istyna: epistemolohichni, metodolohichni ta komunikatyvni implikatsii [Political truth: epistemological, methodological and communicative implications]. D.: Innovatsiia. (in Ukrainian).

Voronianskyi, O.V. (2014). Evrystychnyi potentsial poniat «naukova kontseptsiia» ta «naukova model» u politolohichnomu dyskursi [The heuristic potential of the concepts «scientific concept» and «scientific model» in the political discourse of Modern Society]. Suchasne suspilstvo, 2. Retrieved March 03, 2022 from http://nbuv.gov.ua/UJRN/cuc_2014_2_5 (in Ukrainian)

Zemlianskyi, A.M. (2014). Liudynovymirnist istorii u fenomenolohichnii filosofii M.Haideggera [The human dimension of history in M.Heidegger’s phenomenological philosophy]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 56. Retrieved March 03, 2022 from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2014_56_13 (in Ukrainian)


Переглядів анотації: 32
Завантажень PDF: 29
Опубліковано
2022-07-25