МЕХАНІЗМ ТРАНСБІОПОЛІТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ У ГЕОПОЛІТИЦІ
Анотація
Постановка проблеми. Процес глобальної еволюції досяг епохи антропоцену. Цей факт практично одночасно породив одразу два кардинальні, нерозривно пов’язані між собою імперативи в ідеолого-світоглядному базисі сучасної цивілізації: по-перше, відчуття того, що нова геологічна епоха вимагає і принципово нових алгоритмів, що спрямовують практичну діяльність та її теоретичне осмислення, обґрунтування у всіх сферах політичної реальності, з неминучим виходом на рівень міжнародних відносин та геополітики; по-друге, зміст категорій АНТРОПОЦЕН і (ГЛОБАЛЬНА) КРИЗА перетинається настільки різноманітно і широко, що утворює практично нероздільну логічно і ментально амальгаму. Метою цієї публікації є виявлення власне політичних аспектів інтеграції нової біополітичної проблематики у життя сучасного соціуму. Зміст терміну біополітика нині не формалізовано остаточно. У нашій концепції біополітика визначається як процеси реалізації біовлади, тобто здатність (пряма чи опосередкована) владних структур соціуму контролювати та маніпулювати відправленням біологічних функцій окремих індивідуумів. На основі поєднання методів концептуального, дискурсивного та еволюційно-антропологічного аналізу (концепцій еволюційної стратегії та культурно-екологічної ніші) виявляються можливі сценарії майбутнього розвитку політичного процесу на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях. Досліджено механізм трансбіополітичного переходу – інклюзії цивілізаційної та біологічної еволюції у політичний процес. У підсумку формулюється зміст категорії «трансбіополітика» як основного елемента раціоналізації глобально-еволюційного процесу в світі, що глобалізується. Трансбіополітика у нашому розумінні є міжнародно-політичною проблематикою, пов’язаною з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Технологізація глобального еволюційного процесу, вибір чинних технологічних проектів і форм їхнього інституційного забезпечення визначається, переважно, гео- та біополітичною мотивацією місцевих еліт та наявними в їх розпорядженні гуманітарними та іншими конвергентними технологіями.
Завантаження
Посилання
Achim, M.V., Văidean, V.L., Borlea, S.N., Florescu, D.R., & Muntean, N. (2021). Democracy and the Covid-19 Pandemic. A Cross-Country Perspective within Cultural Context. International Journal of Business and Society, 22(2), 546-573. DOI: https://doi.org/10.33736/ijbs.3734.2021
Al Eid, N.A., & Arnout, B.A. (2020). Crisis and disaster management in the light of the Islamic approach: COVID‐19 pandemic crisis as a model (a qualitative study using the grounded theory). Journal of Public Affairs, 20(4), e2217. DOI: https://doi.org/10.1002/pa.2217
Barrios, R.E. (2017). What does catastrophe reveal for whom? The anthropology of crises and disasters at the onset of the Anthropocene. Annual Review of Anthropology, 46, 151-166. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-anthro-102116-041635
Bartha, K. (2021). Cosmos vs. Anthropocene Multi-scalar Praxis for Socio-environmental Justice with Adrienne Maree Brown’s Emergent Strategyn, in: G.Dürbeck & P.Hüpkes (Eds.) Narratives of Scale in the Anthropocene: Imagining Human Responsibility in an Age of Scalar Complexity. New York: Routledge, 177-192. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003136989
Bergman Rosamond, A., Gammeltoft-Hansen, T., Hamza, M., Hearn, J., Ramasar, V., & Rydström, H. (2020). The Case for Interdisciplinary Crises Studies. Global Discourse: A Developmental Journal of Research in Politics and International Relations. DOI: https://doi.org/10.1332/204378920X15802967811683
Berman, J. M. (2020). Anti-vaxxers: how to challenge a misinformed movement. Cambridge, Massachusetts: MIT Press.
Bird, R. C. (2020). Anti-GMO and Vaccine-Autism Public Policy Campaigns in the Court of Public Opinion. Hastings Law Journal, 72, 719. Retrieved August 19, 2022 from https://repository.uchastings.edu/hastings_law_journal/vol72/iss3/1
CAREC Institute. (2021). Анализ отношения общества к вакцинации от COVID-19 в отдельных странах. Аналитический отчет. Retrieved August 17, 2022 from https://www.carecinstitute.org/wp-content/uploads/2021/04/CAREC-Institute-vaccination-attitudes-report-RUS-22-Apr-2021.pdf
Cheshko, V.F. & Kuz, O.N. (2019). Tekhnologiya biopolitiki i biopolitika tekhnologii (metafizicheskoe i politiko-antropologicheskoe esse) [Technology of biopolitics and biopolitics technologies (metaphysical, political and anthropological essay)]. Praktichna fіlosofіya, 4, 43-53. (in Russian)
Dalby, S. (2020). Anthropocene Geopolitics: Globalization, Security, Sustainability. University of Ottawa Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvx5w8dk
De Figueiredo, A., Simas, C., Karafillakis, E., Paterson, P., & Larson, H.J. (2020). Mapping global trends in vaccine confidence and investigating barriers to vaccine uptake: a large-scale retrospective temporal modelling study. The Lancet, 396(10255), 898-908. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31558-0
Dryzek, J.S., & Pickering, J. (2018). The politics of the Anthropocene. Oxford University Press.
Fremaux, A. (2019). After the Anthropocene: Green republicanism in a post-capitalist world. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-11120-5
Garbarino, C. (2022). Social, Moral and Legal Rules, Biopolitics and the Covid-19 Crisis. Global Jurist, 22(2), 231-260. DOI: https://doi.org/10.1515/gj-2021-0060
Goroshko, N.V., Emel’yanova, E.K., & Pacala, S.V. (2021). Problema kovid-antivakcinatorstva: Rossiya na mirovom fone [The problem of covid anti-vaccination: Russia against the global background]. Social’nye aspekty zdorov’ya naseleniya [setevoe izdanie], 67(4):3. DOI: 10.21045/2071-5021-2021-67-4-3 (іn Russian)
Gromenko, E.S., Pavlova, A.S., & Priyomysheva, M.N. (2021). O «kovidno-koronavirusnyh» processah v russkom yazyke 2020 goda [On the “covid-coronavirus” processes in the Russian language of 2020]. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae, 65(1), 51-70. Retrieved Aug 13, 2022, from https://akjournals.com/view/journals/060/65/1/article-p51.xml (іn Russian)
Hilbeck, A., Meyer, H., Wynne, B. & Millstone, E. (2020). GMO regulations and their interpretation: how EFSA’s guidance on risk assessments of GMOs is bound to fail. Environmental Sciences Europe, 32(1), 1-15. DOI:10.1186/s12302-020-00325-6
Hoły-Łuczaj, M. & Blok, V. (2019). How to deal with hybrids in the anthropocene? Towards a philosophy of technology and environmental philosophy 2.0. Environmental Values, 28(3), 325-346. DOI: https://doi.org/10.3197/096327119X15519764179818
Hotez P.J. (2020). Anti-science extremism in America: escalating and globalizing. Microbes and infection, 22(10), 505-507. DOI: https://doi.org/10.1016/j.micinf.2020.09.005
Jia, H. (2021). Science in Movements: Knowledge Control and Social Contestation in China’s Hydropower, GMO and Nuclear Controversies. New York: Routledge. Retrieved August 17, 2022 from https://library.oapen.org/bitstream/id/31d9c336-a3f7-4525-99a7-7190887f3274/9781000418385.pdf
Kelly, D. (2019). Politics and the Anthropocene. John Wiley & Sons.
Kryvchyk, H.H., & Nakashydze, I.S. (2021). Vaktsynatsiia vid COVID-19 v Ukraini: peredistoriia ta pochatok protsesu [Vaccination against COVID-19 in Ukraine: background and beginning of the process]. Modern Scientific Researches, 15(2), 125-130. DOI: 10.30889/2523-4692.2021-15-02-030. (іn Ukrainian)
Kuntz, M. (2020). Technological Risks (GMO, Gene Editing), What Is the Problem With Europe? A Broader Historical Perspective. Front. Bioeng. Biotechnol. 8:557115. DOI: 10.3389/fbioe.2020.557115
Kuz, O., & Cheshko, V. (2021b). Transbiopolityka: ontolohiia ta metateoriia kerovanoi evoliutsii [Transbiopolitics: ontology and metatheory of managed evolution]. Epistemolohichni doslidzhennia v filosofii, sotsialnykh i politychnykh naukakh, 4(1), 84-94. DOI: https://doi.org/10.15421/342110 (In Ukrainian)
Kuz, O.M, & Cheshko, V.F. (2021a). Transbiopolitychnyi trend pandemii COVID-19: vid politychnoi hlobalizatsii do polityky hlobalnoi evoliutsii [Transbiopolitical trend of the covid-19 pandemic: from political globalization to policy of global evolution]. Politykus, 3, 122-130. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-3.19 (In Ukrainian)
Latkin, C.A., Dayton, L., Yi, G., Konstantopoulos, A., & Boodram, B. (2021). Trust in a COVID-19 vaccine in the US: A social-ecological perspective. Social science & medicine (1982), 270, 113684. doi: 10.1016/j.socscimed.2021.113684
Lazarus, J.V., Ratzan, S.C., Palayew, A., Gostin, L.O., Larson, H.J., Rabin, K., Kimball, S. & El-Mohandes, A. (2021). A global survey of potential acceptance of a COVID-19 vaccine. Nature medicine, 27, 225-228. DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-020-1124-9
Lolas, F. (2016). Bioethics as hybrid epistemic culture: a comment to Agazzi. Bioethics UPdate, 2(1), 66-71. DOI: 10.1016/j.bioet.2016.04.001
Luhmann, N. (2017). Risk (1st ed.). Taylor and Francis. Retrieved August 15, 2022 from https://www.perlego.com/book/1579666/risk-pdf (Original work published 2017)
Motta, M., Callaghan, T., Sylvester, S., & Lunz-Trujillo, K. (2021). Identifying the prevalence, correlates, and policy consequences of anti-vaccine social identity. Politics, Groups, and Identities, 1-15. DOI: https://doi.org/10.1080/21565503.2021.1932528
Our World in Data (2021). Coronavirus (COVID-19) Vaccinations. Retrieved August 19, 2022 from https://ourworldindata.org/covid-vaccinations
Potthast, T. (2000). Bioethics and epistemic-moral hybrids: Perspectives from the history of science. Biomedical Ethics Newsletter: Newsletter of the European Network for Biomedical Ethics, 5(1), 20-23.
Purdy, J. (2015). After Nature: A Politics for the Anthropocene, Cambridge, MA and London, England: Harvard University Press. DOI: https://doi.org/10.4159/9780674915671
Reyes-Galindo, L. (2021). Post-truth and science: Looking beyond the Global North. In Ludwig, D., Koskinen, I., Mncube, Z., Poliseli, L., & Reyes-Galindo, L. (Eds.). Global Epistemologies and Philosophies of Science (pp. 183-195). London, New York: Routledge.
Rydström, H., Hamza, M., Gammeltoft-Hansen, T. & Berggren, V. (Eds.) (2022). Critical Explorations of Crisis: Politics, Precariousness, and Potentialities. Global Discourse: A Developmental Journal of Research in Politics and International Relations, 12(3-4), 1-4. Retrieved August 15, 2022 from https://portal.research.lu.se/en/publications/critical-explorations-of-crisis-politics-precariousness-and-poten
Schnurr, M. A. (2019). Africa’s gene revolution: Genetically modified crops and the future of African agriculture. Montreal: McGill-Queen’s Press-MQUP. DOI: https://doi.org/10.1080/2325548X.2021.1883358
Sterling-Folker, J. et al. (2021). Forum: Thinking Theoretic ally in Unsettled Times: COVID-19 and Beyond. International Studies Review, 23(3), 1100-1125. DOI: https://doi.org/10.1093/isr/viab018
World Health Organization. (2019). Ten threats to global health in 2019. Retrieved August 15, 2022 from https://www.who.int/emergencies/ten-threats-to-global-health-in-2019
Yonas, H. (2001). Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii [The principle of responsibility. In Search of Ethics for a Technological Civilization]. K.: Libra. (іn Ukrainian)
Переглядів анотації: 20 Завантажень PDF: 25
Авторське право (c) 2022 Н.О.Коннова, О.М.Кузь, В.Ф.Чешко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
