Антропологічне вчення Г. Сковороди

  • V. Chernyshov Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Ключові слова: антропологія, Боголюдина, «внутрішня людина», Григорій Сковорода, «зовнішня людина», образ Божий, серце.

Анотація

Статтю присвячено розгляду антропологічного вчення Г. Сковороди. Аналізуючи основні концепти сковородинівського дискурсу, автор робить висновок, що в основі антропології українського мислителя лежить вчення про людину як мікрокосм, котрий, у свою чергу, осмислюється як образ другої іпостасі св. Трійці – божественного Логосу, що у контексті людської історії знайшов своє виповнення у особі Ісуса Христа. Виходячи з цього, головним завданням людського життя, за Сковородою, є досягнення обожнення людського єства, що здійснюється через відкриття у собі Божественного образу й узгодження з ним образу власного життя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ерн, В. Ф., Г. Сковорода. Жизнь и учение, борьба за Логос / В. Ф. Ерн – Минск: Харвест, 2000.

Калюжний, А. Е., Філософія серця Г. Сковороди / А. Е. Калюжний / Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність. – Київ, 2003. – с. 642–659.

Сковорода, Г. С., Повне зібрання у двох томах, Том 1 / Г. С. Сковорода. – Київ: Наукова думка, 1973.

Сковорода, Г. С., Повне зібранняа у двох томах, Том 2 / Г. С. Сковорода. – Київ: Наукова думка, 1973.

Зенковский, В. В., История русской философии, Том 1, часть 1 / В. В. Зенковский. – Ленинград: «ЕГО», 1991.


Переглядів анотації: 497
Завантажень PDF: 157
Опубліковано
2013-09-03