Розум як інструмент пізнання та впорядкування дійсності: його властивості

Анотація

В сучасній науково-світоглядній парадигмі сформувалося переконання, що розум є ключовою властивістю людини та провідним засобом пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Проте досвід свідчить, що розум не такий вже й «всесильний», а навпаки завдає чимало клопотів людині. Зокрема раціонально центрована істота, тобто Homo Sapiens вилучила себе зі Всесвіту, перемістивши в штучний світ.
Людський розум також є джерелом постійних сумнівів, конфліктів, розчарувань. Будучи сполученим з множинністю як атрибутом людського буття або обставиною становища людини за Х. Арендт, розум обтяжує намагання людини відбутися як унікальна істота, спонукаючи людину коритися численним обмежуючим і регламентуючим факторам її приватного, а тим більше соціального існування. Відповідно, лише осягаючи природу розуму шляхом осмислення його проявів, можливо віднайти дієві шляхи до подолання перманентної кризи, в якій перебуває сучасна людина.