Синтетична філософію Лейбніца

  • S. Secundant Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: синтез, аналіз, принцип достатньої підстави, нормативні принципи, практична логіка, архітектонічне дослідження, фізика і метафізика, наука і релігія.

Анотація

Синтетичний характер філософії Лейбніца визначається її головною метою, яка полягає у виробленні єдиного і цілісного світогляду, в подоланні протиріч між фізикою і метафізикою, розумом і благочестям. Синтез наукового і релігійного світоглядів Лейбніц здійснює шляхом поглиблення в підстави, яке не виключає уточнення і розмежування понять. Мета такого рефлексивного поглиблення підстав - досягнення останніх підстав всякого знання. Синтез різних видів знання у Лейбніца носить не теоретичний, а нормативний характер. Відшукання останніх підстав - це завдання практичної логіки, принципи якої мають нормативний характер. В якості основного методичного принципу практичної логіки виступає принцип достатньої підстави, який в його системі виконує як аналітичні, так і синтетичні функції. З нього випливають інші нормативні принципи (принцип досконалості, гармонії, безперервності і т.д.), які Лейбніц називає архітектонічними. Хоча ці принципи покликані «доповнити» принципи фізики, Лейбніц називає вищими, так як вони розкривають ті передумови, які мовчазно мають на увазі фізики і без яких наукове пізнання природи було б неможливо. Вони визначають, які фізичні та метафізичні гіпотези допустимі, а які ні. Але архітектонічні принципи не виступають в якості теоретичної бази для принципів фізики. Основна їхня функція - зробити наш погляд на світ більш раціональним і цілісним.
Це дає нам право говорити про синтетичний характер філософії Лейбніца.


Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

S. Secundant, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії і основ загальногуманітарних наук 

Посилання

Leibniz G. W. Sämtliche Schriften und Briefe (Akademieausgabe). / [Hrsg. von der Preussischen (Deutschen) Akademie der Wissenschaften zu Berlin (Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften)]: in 7 Reihe. – Darmstadt, позднее Leipzig; Berlin: Akademie Verlag, 1923ff.

Leibniz G. W. Opuscules et fragments inédits de Leibniz. / [Extraits des manuscrits de la Bibliothéque royale de Hanovre par Louis Couturat]. – Paris, 1903 (Nachdruck: Hildesheim: G. Olms, 1961). – XIV, 682 p.

Crusius Ch. A. Dissertatio Philosophica de Usu et de Limitibus Principii Rationis Determinantis, Vulgo Suffiientis.– Lipsiae: Lagenhemiana, 1743. – 46 p.

Engfer H-J. Philosophie als Analysis. Studien zur Entwicklung philosophischer AnalysisKonzeptionen unter dem Einflss mathematischer Methodenmodelle im 17. und 18. Jahrhundert. – Stuttgart-Bad Cannstatt, 1982. – 293 p.- (Forschungen und Materialien zur deutschen Aufklärung, Abt. II, Bd. I)

Leibniz, Gottfried Wilhelm. Mathematische Schriften. Hrsg. C.J. Gerhardt, 7 Bände. Berlin/Halle: Schmidt, 1849-1863. – Nachdruck Hildesheim: Olms 1971.

Leibniz G.W. Die Philosophischen Schriften von Gottfried Wilhelm Leibniz. / G.W. Leibniz [Hrsg. v. Carl Immanuel Gerhardt]: in 7 Bde. – Berlin, 1875 – 1890. - (Nachdruck Hildesheim: G. Olms. 1978).

Keckermann B. Praecognitorum philosophicorum libri duo naturam philosophiae explicantes, et rationem ejus tum docendae, tum discendae monstrantes – Hanoviae: G. Antonii, - 1612.

Leibniz G. W. Der Briefwechsel mit den Jesuiten (1689 – 1714). / G. W. Leibniz – Hrsg. Rita Widmeier. Hamburg: Felix Meiner, 2006

Mahnke D. Leibnizens Synthese von Universalmathematik und Individualmetaphysik // Jahrbuch für Philosophie und phänomenologische Forschung, 1925. – Bd. 7. – S. 305 – 612 – (Nachdruck: Stuttgart- Bad Cannstatt, 1964).

Sturm J.Ch. Philosophia eclectica, h.e. Exercitationes Academicae [...] – Altdorfi 1686


Переглядів анотації: 19
Завантажень PDF: 81
Опубліковано
2016-03-03