Історико-антропологічні аспекти розвитку культурного діалогу у глобалізаційному вимірі

T. Charkina

T. Charkina Національний університет цивільного захисту України

Ключові слова: глобалізація, культурний діалог, кроскультурність, історичне пізнання, історична антропологія.

Анотація

Глобалізація суспільних відносин та пов’язана з цим тенденція переростання конфліктів у світові зіткнення з величезними руйнівними наслідками створюють нову ситуацію із визначення місця людини у сучасному світі. Спрямування наукового дослідження на вивчення нового способу буття екзистенціальних характеристик людини і основних форм її діяльності є досить актуальним. Важливе місце у цьому відводимо історико-антропологічним аспектам, які сприяють міжкультурному та міжцивілізаційному діалогу, особливо у питаннях взаємопорозуміння різних історичних традицій, етнічних світобачень, конфесійних практик і т.п.
У роботі досліджено історико-антропологічні аспекти культурного діалогу у глобалізаційному вимірі. Схарактеризовано процес глобалізації, визначено показники культурної ідентичності, показано роль кроскультурного підходу та історико-антропологічних досліджень у створенні оптимальних умов для культурного діалогу.
Процес глобалізації культури є постмодерним, бо плюралізує й фрагментаризує кожне залучення до сучасної домінуючої культурної продукції Заходу. Сучасна глобальна культура поєднує і універсальну Західну культуру, і не-уніфіковані культури, які існують у межах національних держав. Можна говорити про постмодерний стан співіснування різних наративів, в тому числі і локальних. Важливими рисами глобальної культури є спроби поєднання різних форм і моделей культурного життя, гнучкість у бажанні зрозуміти суперечливі підходи й погляди.
Європейська культура збагатилась досвідом комунікації з іншими культурами. І велике значення у цьому відводимо боротьбі з європоцентризмом і європейською нетерпимістю до інокультурності, проголошенню принципів релятивізації. Досвід західних інтелектуалів, привів до плюралістичної толерантності й ліберальності відносно широкого кола поглядів й ідеалів.
Сучасна постмодерна філософія є принципово діалоговою, в якій метою виступає «не досягнення істини про себе, а підтримання постійного обговорення, піддавання сумніву знайдених узгоджень й новому спрямуванню обговорення».
Кроскультурність, концепції поліцентричного світового розвитку на світоглядних засадах оригінальності і рівноправності національних культур і цивілізацій, складають основу для міжцивілізаційного діалогу, створюють умови для побудови загальноприйнятної парадигми розвитку полікультурного світу.
Історичне, історико-антропологічне, філософське пізнання є вельми потужними важелями у створенні нової парадигми світового розвитку. А участь історичної антропології у формуванні моделі глобалізації, яка ґрунтується на діалозі всіх світових цивілізацій є важливим науковим доробком сучасності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

T. Charkina, Національний університет цивільного захисту України

кандидат історичних наук,
старший викладач кафедри наглядово-профілактичної діяльності

Посилання

Hlobalizatsiia i bezpeka rozvytku [Globalization and Development Security]. – K.: KNEU, 2001. – 733 s.

Soros D. Krizis mirovogo kapitalizma [The crisis of world capitalism] – M.: Infra – M., 1999. – 261 s.

Inozemtsev V. L. Raskolotaya tsivilizatsiya [Broken civilization] – M.: «Academia» – «Nauka», 1999. – 704 s.

Bek U. Politicheskaya dinamika v global’nom obshchestve riska [Political dynamics in the global society of risk] // Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. – 2002. – № 5. – S. 10-19.

Podberezskiy I. Globalizatsiya – neotvratimaya i zhelannaya? [Globalization – inevitable and desirable?] // Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya, – 2002. – №12. – s. 98- 103.

Kara-Murza S. Globalizatsiya – ugroza kul’ture [Globalization – a threat to the culture] // Edinoe Otechestvo. – 2009. – 17 dekabrya.

Aitov S. Sh. Istorychno-antropolohichni ta fiosofski aspekty dialohu kultur i protsesy hlobalizatsii [History anthropological and philosophical aspects of the dialogue of cultures and globalization] // Suchasni sotsialno-kulturni dyskursy.- Dnipropetrovsk, DNU, 2011.-S.100-104.

Erikson E. Identichnost’: yunost’ i krizis [Identity: Youth and Crisis]. – Flinta, MPSI, Progress. Seriya: Biblioteka zarubezhnoy psikhologii, 2006. – 352 s.

Global’naya povestka dlya dialoga mezhdu tsivilizatsiyami. Iz rezolyutsii 56/6 General’noy Assamblei OON, prinyatoy 9 noyabrya 2001 goda [Global Agenda for Dialogue among Civilizations. From the resolution 56/6 of the UN General Assembly adopted on 9 November 2001] // Aziya i Afrika segodnya. – 2002. – №8. – S. 4-5.

Fevr L. Kak zhit’ istoriey / [How to live the history] // Fevr L. Boi za istoriyu. – M.: Nauka, 1991.

Veber M. Izbrannoe. Obraz obshchestva: (Sbornik rabot) [Favorites. The image of society: (Collected Works)]. – M.: Yurist, 1994. – 702 s.

Gumilev L. N. Etnogenez i biosfera Zemli [Ethnogenesis and biosphere of the Earth]. – Spb.: Kristall, 2001. – 639s.

Danilevskiy N. Ya. Rossiya i Evropa [Russia and Europe] – M.: Kniga. – 572 s.

Toynbi A. Dzh. Mir i Zapad [The world and the West] // Toynbi A. Dzh. Tsivilizatsiya pered sudom istorii. – M.: Progress, 1996. – S. 155 -195.

Betler U. Kontury mira v pervoy polovine XXI veka i chut’ dalee [The contours of the world in the fist half of the XXI century, and a little further] // Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. – 2002. – № 1. – C. 73-80.