Про начала давньогрецької філософії: П. Адо і Ф.Ніцше.

П. Адо і Ф.Ніцше

  • D. Y. Snitko Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна http://orcid.org/0000-0001-7417-7958
Ключові слова: Пьєр Адо, Фрідріх Ніцше, природа, людина,

Анотація

Мета дослідження. Стаття є спробою осмислення концепції природи, представленої в творчості Пьера Адо. Основна увага приділена розкриттю суті двох основних начал в європейській культурі - "прометеївського" і "орфеївського". Дані начала протистоять у Адо як науково-технічне і споглядально-естетичне розуміння природи. Методологія. Для розкриття особливостей розуміння зазначеної проблеми Пьером Адо використовується компаративний метод і концепція французького мислителя зіставляється з ніцшеанською концепцією про наявність "діонісійського" і "аполонійського" начал в культурі Античності. В результаті дослідження показано, що осмислення підвалин античної культури у Ф. Ніцше і П. Адо починають з єдиного уявлення про протистояння в культурі естетичного і раціонального начал і визнання домінування в подальшій європейській культурі саме раціоналістичної традиції. Обидва мислителі вважають такий підхід протилежним до самої суті природи. Але, в той же час, принциповим моментом, в якому Ніцше і Адо розходяться, є загальна оцінка людського розуму. Ніцше - радикально негативно налаштований до розумності, тоді як Пьер Адо саме споглядальну раціональність вважає однією з адекватних форм людського відношення до природи.

Посилання

1. Ado, P. Pokrivalo Izіdi. Naris IstorIYi IdeYi pro Prirodu. Per. z frants. O. Yosipenko. K., 2016. 470 s.
2. Mihaylov, P.B. Per Ado o filosofii prirodyi, radosti i uzhase byitiya. Filosofiya religii: almanah (2012–2013). M., 2013. S. 471-483.
3. Nitsshe, F. Rozhdenie tragedii ili Ellinstvo i pessimizm. Fridrih Nitsshe. Rozhdenie tragedii; sostavlenie, obschaya redaktsiya, kommentariy i vstupitelnaya statya A.A.Rossiusa. M., 1990. S. 47-158.
4. Nitsshe, F. Sumerki idolov ili kak filosofstvuyut molotom. Nitsshe, F. Po tu storonu dobra i zla: Sochineniya. M., Harkov, 2006. S. 749-836.
5. Shopengauer, A. Mir kak volya i predstavlenie. Shopengauer A. Aforizmyi zhiteyskoy mudrosti; per. s nemetskogo. M., SPb., 2005. S. 27-552.
6. Fago-Larzho, A. Filosofiya kak obraz zhizni. Pamyati Pera Ado. Voprosyi filosofii. 2016. № 9. S. 198-210.
7. Gadzhikurbanova P.A. «Duhovnyie uprazhneniya» ili «zabota o sebe» (stoicheskaya etika v interpretatsii P.Ado i M.Fuko). ETIChESKAYa MYiSLЬ. Vyip. 9. RAN, Institut filosofii. S. 27-42.
8. Garntsev M.A. Per Ado i ego podhod k antichnoy filosofii. Ado P. Chto takoe antichnaya filosofiya / Per. s fr. V.P.Gaydamaka. M., 1999.
9. Vizgin, V. P. Per Ado i ekzistentsialnaya filosofiya Filosofskie nauki. 2011. № 11. S. 91-97.
10. Vizgin, V. P. Per Ado o «Tragedii filosofii» Bulgakova. Voprosyi filosofii. 2009. № 7. S. 153-157.
Опубліковано
2018-12-26