Особливості розуміння прекарності в сучасному політичному дискурсі С. 79-86

  • Ahdriy A. Shulika Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-7250-0026
Ключові слова: прекарність, прекаріат, політичний дискурс, соціальна ізоляція, виключення з політичного процесу

Анотація

В статті розглядаються особливості розуміння політичної прекарності в сучасному науковому політологічному дискурсі. Зазначається, що прекарність має далекосяжні наслідки, які зачіпають багато сфер, що викликають зацікавленість представників політичної науки. Формуючи прекарність для багатьох людей, політична прекарность має важливі наслідки не тільки для характеру роботи, робочих місць і досвіду роботи людей, але і для багатьох непрацюючих людей (наприклад, стрес, освіта), соціальних (наприклад, родина, громада) і політичних (наприклад, стабільність, демократизація) результатів. Прекаризація не є маргінальним явищем. Вона не впливає на невелику групу нестійких або виключених, а практично на всіх. Тобто, прекаризація - це явище загальносоціального масштабу. Концепція політичної прекаризації дозволяє виявити феномен у всіх його проявах. Теорії, що представляють такий всеосяжний термін прекаризації, не зменшують масштаб явища до певної соціальної сфери або зони; крім того, вони припускають, що основа прекаризації в довгостроковій і всеосяжної моделі соціальних змін не можуть бути ослаблені або навіть заблоковані тією чи іншою соціальною або трудовою політикою. Формування прекаріату переслідувало своєю метою винесення на передній план таких важливих цінностей, як автономія, участь у прийнятті рішень, децентралізація через новий напрямок розвиток політичного аналітичного дискурсу.

Посилання

1. Kutsepal S. V. Transformatsii sotsialnoi systemy v svitohliadnii paradyhmi suchasnosti: ryzyky ta nebezpeky. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. Vyp. 4. № 35. 2017. s. 71-80.
2. Barbier J.-C. A conceptual approach of the destandardisation of employment in Europe since the 1970s. In Koch M. and Fritz M. (eds.) Non-standard employment in Europe: Paradigms, Prevalence and Policy Responses. United Kingdom: Macmillan Publishers, 2013. p.13-25.
3. Breman J. A Bogus Concept? New Left Review. Vol. 84. 2013 P.130-138. URL: https://newleftreview.org/II/84/jan-breman-a-bogus-concept
4. Candeias M. Von der Dialektik des Neolibarelismus zu den Widersprüchen der Bewegungen. In Christoph Butterwegge, Bettina Lösch, Ralf Ptak (Hg.): Neoliberalismus. Analysen und Alternativen, Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. 2008. S. 301-317
5. Castel R. Die Stärkung des Sozialen. Leben im neuen Wohlfahrtsstaat. Hamburg: Hamburger Edition, 2007. 136 S.
6. Della Porta D. Social Movements in Times of Austerity: Bringing Capitalism Back into Protest Analysis. Cambridge: Polity Press, 2015. 248 p.
7. Hardy J. (Re)conceptualising precarity: institutions, structure and agency. Employee Relations. 2017. Vol. 39 (3). P. 263-273.
8. Laclau E. On Populist Reason. Reprint edition. London: Verso, 2007. 276 p.
9. Lazzarato M. The Political Form of Coordination. Multitudes. 2004. Vol. 3. № 17. URL: http://eipcp.net/transversal/0707/lazzarato/en
10. Marchart O. Die Prekarisierungsgesellschaft. Prekäre Proteste. Politik und Ökonomie im Zeichen der Prekarisierung Umschlaggestaltung. Bielefeld, 2013. 248 S.
11. Neilson B., Rossiter N. Precarity as a Political Concept, or, Fordism as Exception. Theory, Culture & Society. 2008. Vol. 25. № 7-8. Р. 51-72.
12. Paret M. Politics of Solidarity and Agency in an Age of Precarity. Global Labour Journal. 2016. Vol. 7(2). P. 174-188.
13. Standing, G. A Precariat Charter: From Denizens to Citizens. London: Bloomsbury Academic, 2014. 440 p.
Опубліковано
2019-07-13