ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ПІДХІД ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ СИСТЕМИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті обґрунтовується гіпотеза про те, що сучасні проблеми розбудови освіти ХХІ ст. сучасні філософія освіти і педагогіка вирішити не спроможні, оскільки їх методологічні засоби не здатні це зробити. Тому пропонується звернутися до теорії пізнання основним методом якої «є ідеальне розумове відтворення предмета вивчення у відповідних категоріальних структурах». На цій основі здійснити раціональну реконструкцію предмету дослідження – соціальну систему індустріальної освіти, як найбільш вивчену і реально ще діючу цілісність. Для ефективного відтворення її структурних і функціональних параметрів пропонується звернутися до парадигми «життєвого циклу освітніх систем у контексті цивілізаційного підходу» на основі використання когнітивного аналізу. Її перевага полягає тільки у тому, що даний концепт «схоплює» явище освіти в цілому. Це означає, що явище цивілізаційної освіти вивчається у якості соціального інституту і соціальної системи індустріального суспільства.
При цьому сила когнітивного аналізу полягає у тому, що у якості вихідних одиниць аналізу виступає накопичено світовою спільнотою наукове знання про освіту. Новим є виявлення діалектики суб’єктного та об’єктного виміру когнітивних практик. Це дозволяє проводити дослідження когнітивного виміру еволюції сфери знання на основі системних відносин, які складаються в процесі формування нових проблемних областей. Цей висновок має принципове значення, оскільки є потреба у подальшому дослідити проблему становлення глобальної освіти у горизонті саморозгортання інформаційної цивілізації.
Нова форма життєустрою планетарного світу, ще тільки народжується, тому спрогнозувати саморозгортання і форму системи освіти можна тільки на основі вивчення загальних алгоритмів зміни форм його буття на попередніх етапах. При цьому звертається увага на той факт, що освіта інформаційної цивілізації не виростає з освіти індустріальної доби.
Завантаження
Посилання
Punchenko, O.P. Obrazovanie v sisteme filosofskih cennostej: Monografiya /O.P.Punchenko, N.O. Punchenko. Odessa.: Pechatnyj dom, 2010. 506 s.
Yutti, Sherrer. Civilizaciya: ot lokalnogo k globalnomu Gradu: Monografiya. Doneck: DonNTU, UNITEH, 2008. 236 s.
Gudozhnik, G.S. Civilizaciya: razvitie i sovremennost. Voprosy filosofii. 1986, № 3 S. 36-37.
Galchinskij, A. S. Stanovlennya suspilstva postformacijnoyi civilizaciyi: Navch. osibnik / A.S. Galchinskij. K.: Visha shkola, 1993. 544 s.
Erasov, B.S. Kultura, religiya i civilizaciya na Vostoke (Ocherki obshej teorii). M.: Nauka. Gl. red. Vostochnoj literatury, 1990. S.88.
Murza, D.E. Vostochnohristianskaya civilizaciya: sociokulturnoe ustroenie i identichnost. Doneck: Veber, 2009. 476 s.
Filosofiya istorii: Ucheb. dlya studentov vuzov, obuchayushihsya po gumanit. spec. i napravleniyam / A.S. Panarin, I.A. Vasilenko, E.A. Karcev i dr.; Pod red. A.S. Panarina. M.: Gardariki, 1999. 431 s.
Filosofskij enciklopedicheskij slovar. M.: 1983, S. 765.
Civilizacijnij pidhid. Rezhim dostupu://https://uk.wikipedia. org/wiki.
Chernyak, E.B. Civiliografiya. M., 1996. 384s.
Toffler, Elvin. Tretya Hvilya / 3 angl. per. A. Yevsa. K.: Vid. dim «Vsesvit», 2000. S. 15.
Beh, V.P. Na porozi singulyarnosti: planetarna spilnota u viri Vsesvitu. Monografiya V.P. Beh, Yu.V. Beh; Min-vo osviti i nauki Ukrayini; Nac. ped. un-t imeni M.P.Dragomanova. K.: MP Lesya, 2014. 220 s.
Korsak, K. Osvita i suspilstvo – dorogovkazi rozvitku. Ridna shkola. 2002, №5. S.7.
Ognevʼyuk, V. Osvita v sistemi cinnostej stalogo lyudskogo rozvitku. K., 2003. 448s.
Переглядів анотації: 157 Завантажень PDF: 105
Авторське право (c) 2019 В.І.Зінкевич

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.