https://fip.dp.ua/index.php/FIP/issue/feedФілософія та політологія в контексті сучасної культури2024-03-03T01:36:22+02:00Vershyna Victoriiavivi.dp@ukr.netOpen Journal SystemsФілософія та політологія в контексті сучасної культуриhttps://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1187ФІЛОСОФСЬКИЙ ЛАНДШАФТ ФЕНОМЕНУ «ТИША»2024-03-02T01:22:49+02:00Tatyana BORISOVAtvborisova78@gmail.com<p>Здійснено філософсько-культурологічний вимір феномену «тиша» з розглядом внутрішньої природи цього феномену. Піднімається проблема «тиші» як важливої соціальної цінності та морально-етичної норми в традиціях європейської культури мислення та творчості. Наголошується на небезпечному процесі десакралізації та «витіснення тиші» з життєвого простору сучасної людини. Розкриваються головні риси та атрибути феномену «тиша» через призму минулого та сьогодення.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1188РОЗУМІННЯ ТІЛА В ТЕКСТАХ ГОМЕРА2024-03-02T01:24:20+02:00Vitalii HETMANhetmanvitalii@gmail.com<p>Дослідження тіла в текстах Гомера є важливим аспектом вивчення давньогрецької літератури та філософії. У даній роботі докладно проаналізовано описи тіла в епічних поемах «Іліада» та «Одіссея». Автор розглядає способи, якими Гомер використовує зображення тіла для вираження емоцій, характерів персонажів та для втілення глибоких філософських концепцій. У роботі аналізується метафоричне використання тіла як символу, його співвідношення з частинами та цілим, а також взаємодія з божественними аспектами у грецькій міфології. Окрема увага приділяється моментам, коли тіло, здається, виступає не як ціле, а як децентралізована множина, окремі частини якої можуть здаватися автономними. Також розглядається розуміння Гомером душі, не як окремої, ідеальної сутності як у філософії Платона, як органічної частини людини на рівні шкіри чи кісток. Дослідження враховує іншу доступну нам інформацію про епоху грецької архаїки, щоб дати більш повну картину навколо текстів Гомера. Робота вирізняється глибоким лінгвістичним аналізом, що розкриває не лише характеристики фізичного аспекту тіла, але і його роль у формуванні культурних та філософських концепцій у грецькому суспільстві епохи Гомера.<br>Актуальність.<br>Дослідження тіла в текстах Гомера набуває особливої актуальності в контексті сучасних наукових досліджень, особливо з огляду на тіло як феномен, що реагує на соціокультурні, політичні та психологічні чинники. У рамках сучасного підходу до дослідження тіла, аналіз текстів Гомера може сприяти розумінню, як висвітлення фізичності та взаємодія із соціумом впливають на наше розуміння того, що є тіло і чим є людина. Розуміння тіла в поемах Гомера може допомогти в розвитку сучасних теорій, що займаються дослідженням феномену тілесності, привносячи в нього нові концепції та поняття. Дослідження тіла в текстах Гомера також дозволяє критично переглядати прийняті паттерни відношення до душі, тіла та їх відносини всередині такого поняття як людина. Це важливо для сучасних науковців, які прагнуть знайти нові способи й підходи для роботи із таким комплексним явищем. Відкриваючи нові перспективи для розуміння тіла в античних текстах, також може бути корисним інтердисциплінарний підхід, що об’єднуює літературознавство, культурологію, феноменологію та лінгвістичний аналіз. Такий підхід не лише сприятиме глибокому аналізу тіла в античних текстах, але й розширить розуміння впливу цих творів на формування поняття тілесності в подальшій історії європейської цивілізації.<br>Мета дослідження.<br>Метою даного дослідження є розгляд тіла в текстах Гомера з ціллю реконструювати бачення, сприйняття тіла в поемах «Одіссея» та «Іліада». Розглянути такі ключові гомерівські поняття як «soma», «chrôs», «rhinos», «derma» в літературному, лінгвістичному, історичному та культурному контекстах. Розкрити різні підходи до інтерпретації тілесності в текстах Гомера. <br>Результати.<br>Було визначено, що слово, що означає в гомерівській грецькій мові тіло, тобто «soma», має одразу декілька можливих значень. «Soma» може означати як неживе тіло, так і живе, адже це слово часто використовується в контексті втрати ним «psyche» - раннього прототипу того, що потім стане душею. Трактовка слова «soma», як тіла без життя, трупа, відкрила нові можливості для розуміння архаїчної тіла в текстах Гомера. Проте, інші дослідники вагаються в тому, щоб однозначно записувати переклад цього слова як «труп», адже в деяких випадках використання «soma» не є очевидним. Окрім цього були досліджені інші слова, що використовуються Гомером в контексті тіла, були визначені їхні функції, контекст використання та надані декілька точок зору стосовно того, що вони могли б значити. Була досліджена ідея нецілісного, децентралізованого, фрагментарного архаїчного тіла, що висувається деякими дослідниками гомерівського спадку. Науковці прихильні до цієї теорії стверджують, що тіло в архаїчній Греції епохи Гомера сприймалося як агрегат частин, а не як ціле, приводячи як приклад доволі особливе ставлення до тіла в «Одіссеї» та «Іліаді» та мистецтво тієї епохи, що дійшло до наших днів. Втім, було визначено, що більш молода генерація дослідників питання тіла у Гомера ставить під питання зроблені раніше висновки посилаючись на наявність прикладів не тільки сприяючих правдивості цієї теорії, а й тих, що їй протирічать. Тіло в цих двох поемах було розглянуто не тільки в рамках самого лише тексту, а й в рамках культурологічного дослідження культури тієї епохи, міфології, звичаїв та характерних їй особливостей. <br>Висновки.<br>В результаті проведеного дослідження були визначені декілька способів інтерпретації тіла в текстах Гомера. Це пов’язано з тим, що сучасні дослідники мають дуже мало інформації, щоб мати змогу підтвердити якусь одну теорії і відкинути інші. Кожне з наведених в дослідженні трактувань являє собою новітній, свіжий погляд на те, як ми можемо бачити не лише архаїчне тіло, а й власне. </p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1189СУЧАСНЕ МАС-МЕДІА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ МІФІВ2024-03-02T01:32:56+02:00Anatolii ZELENENKOzelenenko.1999@gmail.com<p>В даній статті було проведено аналіз теми сучасних міфів притаманних західному суспільству двадцять першого сторіччя, їх варіативності та їх способи впливу на свідомість індивіду та мас. Зазначено особливості цих міфів, які суттєво відрізняють їх від класичних давніх міфів, що були актуальні для часів античного періоду. <br>Данна робота розроблена з використанням принципів і методів функціоналізму з метою відображення специфіки сучасних міфів як невід’ємної складової соціального життя суспільства. Аналізуючи функціональні аспекти міфів, робота показує інструментальну сутність сучасних міфів у різноманітності їх вимірів в соціальному просторі. Також робота включає в себе надбання філософських принципів екзистенціалізму та тлумачення суб’єкта і його особливостей через принципи даної методології філософії <br>Робота демонструє різноманіття середовищ утворення міфологем в соціальному просторі, Показано, як в сучасних індустріях використовуються методики психологічного впливу, звертаючи уваги на міфологеми, які використовують задля формування в індивіда специфічного погляду на споживання.<br>У статті надано визначення міфу в просторі сучасного суспільного життя, як інструмента світоглядного плану, спрямований на формування світогляду індивідів, формування їх сприйняття самих себе через призму комплексних світоглядних систем з урахуванням міфологем, які в свою чергу представляють собою викривлення інформації про середовище існування індивіда. <br>Висновки, які пропонуються в роботі, полягають у виокремленні окремого міфологічного прошарку у сприйнятті сучасного індивіда в межах західного світу. Цей прошарок визначається як продукт функціоналістичного впливу середовища на індивіда, формуючи в нього особливий світоглядний пласт, з яким індивід взаємодіє на свій манер. В статті пропонується розглядати цей світоглядний пласт, як окрему цілісну сферу світогляду індивіда, як варту окремого розгляду з перспективи філософського чи культурологічного дослідження.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1190МОТИВИ ЕЛЕКТОРАТУ2024-03-02T01:35:01+02:00Irina FARAFONOVAgrant8305@gmail.com<p>Досліджено, що однією з найактуальніших проблем для прогнозу активності електорату у політичному процесі є аналіз поведінки електорату, яка основана на мотивації, настрої, уподобаннях, різних внутрішніх та зовнішніх факторах, які мають вплив на поведінку виборця. Увиразнено дослідження що передові філософи XYII століття були прихильниками прав людини та розглядали природні права громадянина, які були важливими. Як право на життя, право на свободу, право на власність.<br>Проаналізовано поняття мотиви та потреби. Розглянуто місце мотивів та потреб. При потребах розглядається явище, що виникає у суспільстві, як соціальні відносини, а при мотиві - це суб’єктивне явище і належить конкретній людині. Проведено дослідження, що виборець на виборах голосує не за кандидата чи партію, а голосує за свої особисті потреби та мотиви. З’ясовано, що якість потреб залежить від мотивів, які різняться за спрямованістю, що включають високі та низькі об’єкти уподобань людини. Значну роль на джерело активності людини впливають потреби електорату, які є основою мотивів людини. Здійснено аналіз дослідження, яке основане на філософському розумінні вивчення мотивів та потреб електорату. З’ясовано, що система потреб впливає на мотиви, які підпорядковані ієрархії, де будь-який наступний ступінь мотивації підіймається, коли попередній ступінь реалізований. Узагальнено, що якість потреб залежить від мотивів, які різняться за спрямованістю. </p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1191МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ У ДОСЛІДЖЕННІ СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ2024-03-03T00:25:09+02:00Iryna ZAICHENKOi.zaichenko@ukma.edu.ua<p>У статті здійснено спробу за допомогою міждисциплінарного підходу визначити понятійно-категоріальний апарат, яким оперують у публічному просторі для оцінки збройних конфліктів між Росією та Україною і Палестиною та Державою Ізраїль.<br>Мета статті – на прикладі збройних конфліктів в Україні та Державі Ізраїль довести доцільність та ефективність застосування міждисциплінарного підходу до дослідження сучасних збройних конфліктів у світі. Авторкою показано, що у випадку обох збройних конфліктів весь спектр задіяних методів насилля – військового, економічного, психологічного тощо, і широке та вільне потрактування подій призводять до необхідності застосування підходів і методів різних галузей науки, задля отримання комплексного розуміння про сучасні збройні конфлікти. Йдеться про категоріальний апарат, методи та методологію політичної, військової науки, міжнародного права, економіки та міжнародних економічних відносин, студій з глобальної та регіональної безпеки тощо. Крім того, обидва конфлікти мають глибокі історичні підвалини, національні міфи, постаті і події, довкола яких формуються інформаційно-психологічні спецоперації, вибудовується інформаційна політика виправдання насилля історичною «тяглістю та споконвічністю», а наслідки впливають на динаміку настроїв та очікувань населення, рівень легітимності влади, ризик виникнення кризових явищ у суспільстві, а в перспективі – резонуватимуть з демографічною ситуацією в цілому, міграційними і соціокультурними процесами в глобальному вимірі.<br>Доведено, що в епоху невизначеності та гібридності, комплексне вивчення збройних конфліктів має бути міжгалузевим і міждисциплінарним. Продемонстровано набір методів та інструментів дослідження, який є доцільним на думку авторки.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1192Формування Системи індикаторів оцінки потенціалу майбутнього відновлення України2024-03-03T00:26:58+02:00Serhiy KOZYRs.kozyr@ukma.edu.ua<p>Статтю присвячено узагальненню підходів до вимірювання чинників, що формують конкурентоспроможність територій, та виокремлення у загальній системі індикаторів тих, які дають можливість оцінити потенціал майбутнього відновлення України. Автором визначено, що конкурентоспроможність територій як категорія характеризується такими ознаками, як порівнянність, комплексність, інтегрованість, відносність. В роботі порівнюються складові розрахунку інтегральних показників конкурентоспроможності країн, міст та територій, зокрема Індексу глобальної конкурентоспроможності; Міжнародного рейтингу глобальних міст, Індексу економічної свободи, Індексу людського розвитку. Автором зроблено висновок, що для методологій вимірювання проаналізованих індексів характерними є спільні сфери аналізу базових показників, що характеризують стан чинників формування конкурентоспроможності – це показники якості інститутів врядування; макроекономічної стабільності; розвитку людського потенціалу; ефективності ринків; фінансового та інноваційного потенціалу. В той же час новітні підходи міжнародних організацій та рейтингових агентств до оцінки майбутнього потенціалу країн, готовності їх до відродження після криз, трансформацій до нової економіки, прогнозу майбутнього потенціалу місту враховують показники довіри громадян до інститутів врядування, довгострокове бачення і готовність інститутів врядування до гнучких змін в умовах Четвертої промислової революції; оновлення змісту освіти і довгострокові інвестиції в освіту і науку, готовність до впровадження цифрових технологій, циркулярної економіки, альтернативної енергетики, забезпечення гендерної рівності, різноманіття та інклюзивної. Проведений аналіз, позиції України в міжнародних рейтингах оцінки конкурентоспроможності країн та міст значно знизилися на тлі війни. Автором виокремлено у загальній системі індикаторів оцінки конкурентоспроможності тих, які дають можливість сформувати потенціал майбутнього відновлення України на основі принципів сталого розвитку та забезпечення конкурентного лідерства в Індустрії 4.0. та 5.0.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1193ЧИННИКИ КОНФЛІКТОГЕННОСТІ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПРАКТИКИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОПОРЯДКУ2024-03-03T00:44:58+02:00Ihor OZADOVSKYIi.ozadovskyi@ukma.edu.ua<p>Конфліктогенність прикордонних територій зумовлена різноманітністю чинників: історією формування, яка створює довготривалий конфліктний потенціал на етнічному, економічному та історичному рівнях; геополітичним впливом, який проявляється в інституційній слабкості держав, а межах яких розташовані прикордоння, територіальних суперечках, слабкості кордонів; формуванням порубіжних ідентичностей, часто конфліктних та конфронтаційних відносно держави; та активною роллю різноманітних акторів, специфічних для прикордоння: від контрабандистів до місцевої політичної еліти, які конкурують за вплив і ресурси в регіоні.<br>Держави використовують різні стратегії для протидії впливу цих чинників: мілітаризують та «барикадують» кордони для тотального контролю, або лібералізують режим перетину, передаючи частину функцій наднаціональним акторам для забезпечення більш якісного контролю на кордонах. Вплив місцевих еліт долають за допомогою широкого спектру засобів, серед яких є насильницькі, проте найефективнішим способом впливу на цей конфліктогенний фактор видається інтеграція представників порубіжжя у національну політичну систему.<br>Території, які одразу кілька держав вважають «спірними», можуть перетворюватися на зони найскладніших конфліктів. Зазвичай підґрунтя таких протистоянь формувалося протягом тривалих історичних періодів. Розв’язання подібних ситуацій потребує активної діяльності всіх дотичних сторін, спрямованої на подолання історичних «травм», взаємних претензій; визнання помилок та пошук спільних цілей і точок дотику для взаємовигідної співпраці. <br>Універсальних способів подолання конфліктогенності на прикордонних територіях не існує – успішні кейси одних країн можуть зіткнутися з особливостями політичних практик у інших державах і виявитися недієздатними. Проте зміцнення економічного та політичного співробітництва, впровадження інтеграційних проєктів, налагодження культурного діалогу демонструють відносну ефективність.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1194Порівняльний аналіз МОДЕЛей ВИЩОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЄС та Сполучених штатах ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЇХ ДЕРЖАВНИХ ПОЛІТИК2024-03-03T01:29:05+02:00Maksym STUDILKOm.studilko@ukma.edu.ua<p>Статтю присвячено порівнянню моделей вищої освіти європейських країн та США як результатів їх державної політики. Автором досліджуються відмінності в національних системах освіти європейських країн та США у вимірах сформованих традицій вищої школи, фінансової незалежності від держави, доступності освіти різних категоріям населення, ступеня диверсифікації закладів вищої освіти за галузями знань, рівнем впровадження дослідницької складової в діяльність університетів. Автор досліджує переваги певних національних моделей освіти, ґрунтуючись на показниках таких світових рейтингів університетів, як Academic Ranking of World Universities (Шанхайський рейтинг), Times High Education (THE) та QS World University Rankings (QS). <br>Автор робить висновок про те, що освітня система США, яка запозичила свою концепцію з європейської моделі університету, останнім часом запровадила кілька життєво важливих змін, таких як: різноманітність системи щодо академічних пропозицій, фінансову диверсифікацію та обмежену роль уряду, що підвисило американські університети на вершини міжнародних рейтингів. В той же час європейська модель освіти, яка у повному обсязі стандартизує університетські дипломи на всьому континенту та створює можливості для трансферу кредитів та визнання дипломів, забезпечила мобільність студентів і майбутніх випускників на європейському ринку праці. <br>На сьогодні Європа запозичує певні елементи, притаманні системі вищої освіти США, диверсифікуючи джерела фінансування університетів, утворюючи приватні інституції та збільшуючи плату за навчання. <br>Визначені напрямки трансформації та конвергенції національних освітніх моделей можуть слугувати векторами подальших реформ у вищій освіті України.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1195ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ГРУЗІЇ ТА СІНГАПУРУ2024-03-03T01:33:44+02:00Oleh TKACHtio19@ukr.netKristine ADAMADZEkristiadamadze@gmail.com<p>Стаття присвячена дослідженню порівняльного аналізу політичної модернізації Грузії та Сінгапуру. Актуальність обраної теми зумовлена досвідом успішного розвитку політичної та економічної сфер Грузії та Сінгапуру, чому сприяло динамічне формування політичних інститутів. Політична модернізація у цих державах проходила у прискореному та «стислому» форматі.<br>Уточнюється, що зазначені країни переживають бурхливе економічне зростання. Сінгапур, зокрема, був частиною першої хвилі азійських тигрів (поряд з Тайванем, Гонконгом і Південною Кореєю). Грузія, у свою чергу, продовжує демонструвати щорічне зростання ВВП, незважаючи на внутрішньополітичну та регіональну нестабільність.<br>Стверджується, що Сінгапур є яскравим прикладом економічної трансформації в умовах авторитаризму. На економічний успіх Сінгапуру вплинуло багато чинників, як політичних (ефективне управління, професіоналізм та компетентність політичних лідерів, політична стабільність), географічних (невелика острівна держава, розташована на перетині морських шляхів), так і культурних (азійські цінності). Досягнення у соціально-економічній сфері внаслідок політичних змін були настільки разючі, що зацікавили навіть головного реформатора КНР Ден Сяопіна. Низка китайських чиновників та представники інтелігенції бачать у Сінгапурі можливий орієнтир для Китаю.<br>Щодо Грузії, то у застосуванні авторитарних форм трансформації лідери молодої посткомуністичної грузинської демократії багато в чому імітували модернізацію, що відбувалася у Південно-Східній Азії, включаючи Сінгапур. Автори роблять висновок, що епоха Михаїла Саакашвілі наочно демонструє потужний модернізаційний стрибок кавказької республіки, яка не боялася тимчасових авторитарних заходів щодо прискорення політичної еволюції.<br>Грузинський досвід реформ став настільки успішним, що п’ятий президент України Петро Порошенко (2014-2019) запросив в Україну «грузинський десант» реформаторів для реформування окремих міністерств – Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економічного розвитку, Міністерства охорони здоров’я.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1196ПРОЦЕС ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ США (ЕЛЕКТРОНЕ/ЦИФРОВЕ УРЯДУВАННЯ): РЕТРОСПЕКТИВА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ2024-03-03T01:36:22+02:00Pavlo PETROVppgdmo@gmail.com<p>У рамках наукового дослідження здійснюється аналіз певних елементів внутрішньополітичної цифровізації США. Метою дослідження полягає у комплексному аналізі ретроспективи та нормативно-правових засад процесу внутрішньополітичної цифровізації США в контексті становлення електронного/цифрового урядування. Зазначається, що процеси трансформації системи міжнародних відносин знаходяться під впливом глобальних змін, що диктують тенденції до внутрішньої трансформації акторів міжнародних відносин, які у свою чергу повинні модернізуватись щоб бути здатними якісно позиціонуватись у системі міжнародних взаємин. Розуміння такої модернізації «центральних» акторів системи міжнародних відносин наддасть змогу усвідомити відповідні тенденції та напрямки для якісної трансформації «периферійних» держав. Розуміння яким чином «центральні» країни такі як США здійснюють подолання глобальних викликів, первинно у сфері інтеграції процесів цифровізації сприятиме виробленню якісних рекомендацій, у першу чергу, для «периферійних» акторів міжнародних відносин. Здійснюється комплексне дослідження ретроспективних нормативно-правових засад процесу цифровізації США починаючі з «базових» цифрових трансформації, що були притаманні періоду другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст. Визначається фундаментальний комплекс інституційні засади забезпечення внутрішньополітичної цифрової модернізації США. У висновках стверджується, що комплексний, модернізаційних підхід до процесу внутрішньополітичної цифровізації, зокрема проведення якісної інформаційної політики серед населення використовуючи технології соціальних мереж у поєднанні з якісним нормативно-правовим підґрунтям та розгалуженою системою політичних/неполітичних інститутів спряли всеохоплюючому впровадженню цифрових технологій у США.</p>2024-02-29T00:00:00+02:00##submission.copyrightStatement##