Філософія та політологія в контексті сучасної культури https://fip.dp.ua/index.php/FIP Філософія та політологія в контексті сучасної культури Oles Honchar Dnipro National University uk-UA Філософія та політологія в контексті сучасної культури 2663-0265 УКРАЇНСЬКА ПАРЛАМЕНТСЬКА ЕЛІТА: КІЛЬКІСНО-ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ІДЕНТИТЕТІВ (1990–2019) https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1093 <p>У статті досліджується склад українського парламенту усіх дев’яти скликань (у період з 1990 до 2019) на основі кількісно-якісного аналізу біографічних даних 2658 парламентарів. <br>Кількісний аналіз використовувався, по-перше, для обрахунку загальної кількості депутатських мандатів та кількості осіб, які ці мандати здобували; по-друге, заради виявлення та ідентифікації осіб, які обиралися народними депутатами від 1 до 8 разів; по-третє, задля встановлення співвідношення між чоловіками- і жінками-парламентарями. У ході якісного аналізу відбувалося виокремлення та подальше дослідження трансформації ідентитетів парламентарів кожного зі скликань Верховної Ради України. <br>Встановлено: персональні ідентитети («член партії», «позапартійний», «представник партії влади», «член роду, сім’ї», «земляк», «ресурсоутримувач» та ін.) сприяли претенденту на місце в парламенті у ході його участі у передвиборчій боротьбі (зокрема, у 1998, 2002, 2012, 2014 та 2019 рр. в умовах функціонування в Україні змішаної виборчої системи, та у 2006 і 2007 рр. – пропорційної); свідома зміна парламентарем ідентитетів (набуття нової політичної ідентичності) забезпечувала його тривале перебування у законодавчому органі країни; за період І–ІХ скликань Верховної Ради України у парламенті окреслилося «владне ядро», що складається з кількох десятків «незмінних парламентарів», превалююча більшість з яких – чоловіки. Незмінність персон у законодавчому органі свідчить, щонайменше, про посилення персоніфікації політики та певну дедемократизацію парламенту, що своєю чергою актуалізує питання подальшого удосконалення і виборчої системи в країні, і законодавства, що стосується функціонування політичних партій.</p> Mariia Karmazina ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-08-08 2022-08-08 14 1(29) 59 77 10.15421/352208 МЕТОДОЛОГІЧНІ МЕТАМОРФОЗИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ: «НОВА ОНТОЛОГІЯ» БУТТЯ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1085 <p>Розглядаються проблеми методологічної реконструкції, що відбуваються в рамках сучасної філософської теорії. Зазначається, що трансформаційні вектори, в рамках останньої набули характеру поворотів: онтологічний, лінгвістичний, іконічний, теологічний, перформативний, медіальний, антропологічний, риторичний, наративний, просторовий. Кожен з них вносить свої зміни та корективи в формат класичної філософської парадигми, що й спричиняють зрушення не лише в рамках методології останньої, але перш за все, у свідомості сучасної людини, культурі сучасного суспільства. Проте витоком таких трансформацій стають зміни саме в онтологічній платформі класичної філософської. Саме онтологічний поворот стає фундаментальним підґрунтям зміни картини світу, методології, з урахуванням якої розгортаються й інші повороти. <br>Автор фокусує увагу на тому, що ідея повороту стає черговою історичною спробою змінити методологічні орієнтири філософського знання, саме тому періодично заклики до «повороту» з’являються в рамках філософських теорій (наприклад, «назад до природи», «назад до Канта», «до Фрейда», «до самих речей», «до досократиків», «до міфу»). Проте саме «онтологічний поворот» закладений спробами М.Хайдеггера відбудувати «фундаментальну онтологію буття», стає умовою якісної зміни методологічного апарату сучасної філософії. </p> Yuliya Yuliya Brodetskaya ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 3 7 10.15421/352201 СВІДОМІСТЬ І НІЩО У ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ ВЧЕННІ РАННЬОГО М.ГАЙДЕҐҐЕРА https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1086 <p>Показано, що Гайдеґґер як екзистенціальний мислитель шукав природу буття не тільки виходячи з горизонту часу («Буття та час»), але і з горизонту інших подій (мислення, Ніщо, божественності та ін.). Фактично, Гайдеґґер, розробляючи фундаментальну онтологію, дає онтологічне тлумачення прадавньому прокльону європейської культури, яке полягає у тому, що між метафізичним знанням про буття й природнім знанням про світ є фундаментальне протиріччя. Спираючись на ідеї Я.Бьоме й М.Бердяєва, можна зробити висновок, що Ніщо у концепції Гайдеґґера схоже на найглибшу поверхню, куди скачується всяке буття, або, мовою Мінковського-Ейнштейна, горизонт подій, у якому сходяться одночасно і простір, і час і далі здійснюється перехід у часу-подібний світ. Ми, фактично, разом з Гайдеґґером попадаємо в зону наявності буття-ніщо, людино-бога, у якому анулюються всі протилежності й у якому можна виявити даоське Дао. Але якщо у Лао Цзи порожнеча передує наявності й у Ж.-П.Сартра «ніщо» передує буттю, то в Гайдеґґера проблема приналежності не прояснена, оскільки там, де буття співпричетне Ніщо, там же мислення стикається з буттям, а буття є розуміючим, у цьому топосі і людина порівняна з Богами. Чи не виявиться у такому випадку відкриттям, що Гайдеґґер добре розумів не тільки європейську, але і східні філософські системи і запозичив деякі ідеї у східній традиції. Там, де європейське мислення закрило горизонт подій буттям Парменіда (і схоже неадекватно інтерпретувало його), там Гайдеґґер, а у подальшому Ж.-П.Сартр і А.Бадью, виявили горизонт небуття (порожнечі й ніщо) і показали причетність нашого мислення до обох горизонтів. Мислення може виявити себе як у бутті, так і у Ніщо, і з урахуванням східного досвіду поки не ясно, у якому із цих горизонтів воно відкриває себе істинним чином.</p> Viktor Okorokov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 8 18 10.15421/352202 «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК»: ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ГРОМАДІ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1087 <p>Пандемія COVID-19 і повномасштабна війна, розв’язана РФ проти України попри будь-які морально-етичні та гуманістичні принципи, наразі актуалізували в українському суспільстві потреби у розв’язанні нагальних соціальних проблем (безробіття, безпритульність, бідність тощо), пошуку смисложиттєвих і ціннісних орієнтирів; зреалізації соціальної практики на засадах людинолюбства й мудрості, які, до слова, перебували у центрі уваги вітчизняних мислителів доби Київської Русі. У даному контексті на особливу науково-дослідницьку увагу заслуговує «Києво-Печерський патерик», у якому вміщено опис соціальної практики мислителів часів Київської Русі, у яких Слово не розходилося зі Справою. З огляду на це мета даного дослідження полягає у з’ясуванні основних складників філософського підґрунтя, яке утворило благодатне поле для впровадження Печерськими ченцями соціальної практики. Під час дослідження з’ясовано, що Печерські ченці: 1) утворили громаду, яка стала відігравати важливу роль духовно-практичного осередку київської територіальної громади загалом; 2) втілювали у своїй духовно-практичній діяльності такі основні риси української філософської думки, як кордоцентризм, який зумовив культи Слова, Мовчання й Доброї Справи, що йдуть від Серця, в якому оселився Бог; турботу, що сприяє саморозвитку людини, відкриваючи перед нею широкі обрії свободи, а також онтологічні перспективи її існування та зреалізації себе як можливості; толерантність, що передбачає терпіння; синтез індивідуального (особистісного) та колективного (соборного) за домінування останнього); 3) вже за часів Київської Русі активно впроваджували метод соціальної роботи в громаді на гуманістичних засадах людинолюбства, смирення, милосердя, терпіння, волонтерства тощо. У зв’язку з цим дане дослідження відкриває перспективи розбудови шляхів превенції професійного та особистого вигорання фахівців із соціальної роботи.</p> Oksana Osetrova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 19 26 10.15421/352203 ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРС ТЕОРІЇ КОМІЧНОГО https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1088 <p>У статті розглядаються основні теорії сміху, їхня класифікація. Показано еволюцію філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розглядаються три види теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя (О.Сичов) – у філософській рефлексії від античності до сьогодення.</p> Oleh Rodnyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 27 32 10.15421/352204 КОНЦЕПЦІЯ «ФАМІЛІСТИЧНОГО АПРІОРИЗМУ»: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІР https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1089 <p>Розглядається питання апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Спираючись на різноманіття концепцій апріорі та пом’якшення суто поза емпіричного розуміння апріоризму, запропоновано доповнити вчення про апріорні форми пізнання «сімейним» виміром (фамілістичні інтуїції шлюбного з’єднання, породження, споріднення), для фіксування якого висунуто термін «фамілістичний апріоризм». Його суть полягає в тому, що кожна людина сприймає світ через апріорні фамілістичні форми (апріорну «логіку» сім’ї) і відтворює їх у власних оцінках і вчинках. Обґрунтування концепції «фамілістичного апріоризму» здійснено у понятійно-термінологічному, онто-гносеологічному, ціннісно-особистісному та історико-культурологічному аспектах. В історії культури сімейність постає як універсальний мовний фрейм, «сімейна» мова, терміни якої об’єднують різні сфери буття і слугують символічному вираженню світу.</p> Oleksandr M. Shatalovych Inna V. Shatalovych ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 33 41 10.15421/352205 Амбівалентність мислення як спосіб подолання когнітивного дисонансу https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1091 <p>Когнітивний дисонанс і амбівалентність мислення розглядаються як такі, що знаходяться одне до одного у відносинах амбівалентності: когнітивний дисонанс постає як реакція на амбівалентність, як засіб подолання амбівалентності, а амбівалентність мислення, в свою чергу, як засіб подолання когнітивного дисонансу.</p> Oleksandr Mykhailiuk Viktoriia Vershyna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 42 50 10.15421/352206 ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВИБІР ДОСЛІДНИКА-ПОЛІТОЛОГА: ЛІБЕРАЛЬНА, ПОСТМОДЕРНА ТА СИНЕРГЕТИЧНА АЛЬТЕРНАТИВИ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1092 <p>Стаття присвячена вивченню сучасної ситуації політичного пізнання, в якій великого значення набувають ситуативні характеристики та вимоги, що визначають саму можливість специфічної фахової наукової новизни в теоретичному або прикладному аспекті. Мета дослідження – виявлення особливостей парадигмального вибору дослідника-політолога в межах ліберальної, постмодерної та синергетичної альтернатив. Охарактеризовано інтерпретації учасників політичної діяльності, яка регламентується їх комунікативною компетенцією, а також самою будовою технологічної системи процедури та функції якої обмежують довільність врахування альтернатив та позицій, які висловлюються громадянами. Було підкреслено, що потреба у «новій» революції свідомості підкреслюється у новій ліберальній філософії на основі аналізу технологічного комунікаційного характеру трансляції інформації у суспільстві. Проаналізовано ліберальну теорію як одну з небагатьох політичних течій, яка акцентує увагу на необхідності компетентності громадян та раціонально-критичного ставлення ними до політичної дійсності. Розкрито значення постмодерного та синергійного образів політичного світу, які забезпечують повноту демократичного політичного світосприйняття як на буденному, так і фахово-експертному і дослідному рівнях. З’ясовано, що евристичний потенціал у політичному дослідженні виходить за межі стандартного тлумачення. Розкрито, що евристичність висновків та рекомендацій у політичних науках пов’язана передусім з можливістю появи нових валідних тез та положень, вартих демократичного обговорення. Доведено, що традиція наукового пошуку, завдяки який в окремих країнах передусім постсоціалістичних, поява нових наукових результатів у політичних та інших суспільних науках може спостерігатися лише на основі зміни генерації вчених. Встановлено, що нормативна та бажана складова політичного світу перебуває на полюсі ліберальної демократії, в рамках якої розвивається менше частина держав сучасного світу. Припущено, що егалітарний або соціальний лібералізм є перспективами, які відкривають інноваційний потенціал політичної істини як чинника обґрунтування політичних програм і концепцій і, врешті, стратегічних рішень у політиці демократичних урядів. Встановлено, що парадигмальний вибір дослідника-політолога залежить від його/її спроможності спрогнозувати мінливість тих або інших понять або категорії. Зроблено висновок, що експертиза політичної істини передбачає вміння кожного політичного теоретика розгорнути і сформулювати свою концепцію відповідно до конвенційного розуміння істини.</p> Ihor Hryhorovych Alekseenko Andriy Andriiovych Shulika ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 51 58 10.15421/352207 Вплив української культурної дипломатії на економіку. Можливі шляхи впровадження французьких кейсів в Україні https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1094 <p>Стаття присвячена культурному аспекту економічного розвитку України та Франції. Ця робота спрямована на дослідження впливу культурних подій та заходів на економічну стабільність, залучення інвестицій та встановлення ефективних відносин з партнерами. Здебільшого звертається увага на визначення терміну франкофонії, як одного з успішних прикладів міжкультурної співпраці з великим впливом на економіку Франції. Головна мета – висвітлити актуальні події та дії у цій сфері та запропонувати потенційні шляхи розвитку культурної політики України за прикладом Франції. </p> Kateryna Ruslanivna Barbashyna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 78 84 10.15421/352209 ПЕРПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОСТІ У СУЧАСНОМУ СВІТІ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ПРОТИСТОЯННЯ США-КНР https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1095 <p>Охарактеризовано сучасну систему міжнародних відносин, визначено її особливості. Особлива увага була приділена тому факту, що сучасна система міжнародних відносин суттєво відрізняється від всіх існувавших раніше, адже її становлення відбулося не в результаті завершення військового конфлікту, а в результаті розпаду двох військово-політичних блоків, лідерами котрих були СРСР та США. Визначено фактори та тенденції трансформації сучасної системи міжнародних відносин. Було підкреслено, що сучасний розвиток зброї, особливо масового ураження, унеможливлює переростання протистояння між впливовими країнами у відкриту війну, адже у такому випадку обидві сторони програють більше ніж виграють, це спричиняє перехід протистояння між державами у інші площини, переважно в економічну та інформаційну. Концепція «Linkage» («Зв’язок»), що передбачає об’єднання розрізнених берегових зон Євразії під військовим впливом США, та проєкт КНР «Один пояс один шлях» були проаналізовані в контексті гіпотетичного відновлення біполярності. <br>Досліджено відносини США та КНР на сучасному етапі, проаналізовані сфери зіткнення їх національних інтересів і ймовірні гарячі точки за умови відновлення біполярності. Визначено проблеми та перспективи розвитку відносин США та Китаю в умовах продовження їх протистояння на міжнародній арені. Було висловлено припущення, що протистояння КНР та США за умов відновлення біполярності буде відбуватися на периферії, зокрема в Океанії, де Маршалові, Соломонові острови, Фіджі, Палау, Республіка Вануату та Республіка Вануату у протистоянні приєднаються до КНР, адже залежать від її кредитів, а Австралія і Нова Зеландія продовжать співпрацю з США у військовій сфері в рамках АНЗЮС та нового союзу AUKUS. <br>Розглянуто перспективи позиціонування інших державних акторів на міжнародній арені за умови утворення нової біполярності (Російської Федерації, Пакистану, Ірану, Австралії, Нової Зеландії). Було підкреслено, що вирішення протистояння КНР зі США військовим шляхом малоймовірне, адже вигіднішим для Китаю буде продовження суперечок в економічній площині, де він є конкурентоспроможним.</p> Tamila Hrachevska Maryna Stanislavivna Kosteeva ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-07-25 2022-07-25 14 1(29) 85 92 10.15421/352210