Філософія та політологія в контексті сучасної культури https://fip.dp.ua/index.php/FIP Філософія та політологія в контексті сучасної культури Oles Honchar Dnipro National University uk-UA Філософія та політологія в контексті сучасної культури 2663-0265 СЕНС ЩАСТЯ В СУЧАСНИХ КОНТЕКСТАХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО І СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/967 <p>Актуальність дослідження полягає в тому, що згідно зі своїм повсякденним розумінням щастя, люди вибудовують і свою життєву стратегію, бо саме щастя – це такий феномен особистісного і суспільного життя, в якому як у фокусі віддзеркалюється все різноманіття їх потреб і прагнень. Тому, на наш погляд, питання щастя – це не просто питання про те, як бути щасливим, а про те, в чому саме полягає щасливе життя і до чого людині слід прагнути насамперед. Отже, актуальність обраної проблеми визначається суспільним запитом на розуміння шляху до віднайдення продуктивного балансу між природним бажанням кожної людини бути щасливою та необхідністю вирішення багатьох існуючих суб’єктивних і об’єктивних протиріч на цьому шляху. Багатогранність і багатовимірність феномену щастя вказує на потребу системного аналізу, який дає можливість узагальнити вже напрацьовані науковою думкою основні положення концепції щастя, а також розглянути це явище в контексті багатьох проявів людського буття на рівні суспільної й особистісної свідомості сучасної людини.</p> Liudmyla V. Afanasieva Roman І. Оleksenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 3 12 10.15421/351901 Проблематика самотності у світогляді культури модерну https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/969 <p>Самотність людини являє собою складне, неоднозначне, амбівалентне явище, що викликає безліч трактувань і дискусій як в художньому відображенні, так і в науково-дослідній літературі. Важливим є розмежування таких аспектів представленості проблематики самотності в культурі кожної конкретної історичної епохи: 1) погляди самої людини на свою самотність, модус переживання нею самотності (трагічний; «світлий»; звичайний; визначений тільки людині і тому необхідний і т.п.); 2) художнє переломлення самотності в поезії, літературі та мистецтві; 3) філософське осмислення феномену самотності; 4) соціально-психологічний аналіз. Метою даної роботи є репрезентації теми самотності в художньо-філософському дискурсі європейської культури кінця ХIX - першої половини ХХ століття. Даний період виділяється автором і розглядається як особливий етап в просторі культури Нового часу - великої епохи модерну, а саме «модерн в модерні» - цілісність, яка існує в загальному руслі модерного світогляду, пронизана єдиним змістом і смисловими зв’язками, але разом з тим така, що відділяє себе від раціоналізму модерну і певною мірою протистоїть йому. Ці особливості періоду в повній мірі знайшли своє втілення в сформованому епохою образі людини, в тому числі і у досвіді відображення самотності в художньо-філософських текстах. Самотність тут постає як феномен, який виразно присутній в житті, гранично ясно усвідомлюється (на відміну, наприклад, від латентності цього стану в світовідчутті античної і середньовічної людини), а також є предметом глибокої рефлексії, існуючи одночасно в декількох полярних модусах репрезентації.</p> Viktoriia А. Vershyna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 13 20 10.15421/351902 Майбутнє як філософська проблема https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/970 <p>Розуміння часу дає шанс розкрити таємниці світу й людського життя. Особливо загадковим із часових станів для людини виглядає майбутнє. Майбутнє як один із станів часу постає і як необхідний складник світу, в якому ми знаходимо себе, і як визначальний вимір людського життя. Проблема майбутнього має декілька аспектів. Насамперед, це онтологічна проблема. Епістемологічний аспект проблеми майбутнього стосується можливості його пізнання. Окремо постають проблеми майбутнього в галузях філософії природничих наук і філософії суспільства. Філософія людини також не є повноцінною без роздумів про людське, антропологічне майбутнє. Розуміння філософами майбутнього в його різних аспектах залежить від загальної концептуалізації проблем часу. Кожна концепція часу з тих, що склалися й набули визнання у філософії, має свій образ майбутнього і викликає свої питання щодо його онтологічного і епістемологічного статусу.</p> Viktoriia S. Datsenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 21 31 10.15421/351903 Особистість та спілкування в теології Христоса Яннараса https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/971 <p>В статті здійснюється аналітика теоантропологічних аспектів спілкування в концепції сучасного грецького богослова Хр. Яннараса з позицій співвідношення «особистість-спільнота». Обґрунтовується інтерсуб’єктивний характер запропонованої ним моделі спілкування та відносин у християнській громаді, а також спроможність цієї моделі бути носіями «справжньої» соціальності за рахунок безпосередніх соціальних зв’язків.</p> Natalya V. Ishchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 32 38 10.15421/351904 Модернистський дискурс про скінченність людського життя в сплетінні філософських, релігійних і наукових підходів https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/972 <p>Аналізуються дискусії в європейській (переважно - російській та італійській) періодиці кінця ХІХ - початку ХХ століття навколо проблеми скінченності людини і їх вплив на формування модерністської парадигми. Виявляючи аргументи на користь оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті в науковій, релігійній та філософській спадщині епохи, робиться висновок, що культура не змогла запропонувати єдиного задовільного рішення для пом’якшення конфлікту між модерністської спрямованістю до вдосконалення людини і її смертністю.</p> Glib M. Maslov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 39 46 10.15421/351905 І. Я. Франко: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/973 <p>Дана стаття присвячена з’ясуванню сутності та проявів явища самопожертви й дотичного до нього поняття відповідальності / соціальної відповідальності як у житті окремої людини, так і суспільства загалом, висвітлених в епічному творі І.Я. Франка «Іван Вишенський». Аналізуються ключові моменти обґрунтування Г. Марселем основних світоглядних засад щодо розмежування феноменів самопожертви та самогубства, діаметрально протилежних за своєю сутністю. Акцентується увага на необхідності усвідомлення онтологічної загрози у разі нівелювання поняття відповідальності у суспільстві (за будь-яких мотивів і причин). Дослідження обумовлене актуальною необхідністю активізації соціальної роботи в сучасній українській громаді, діяльність якої має розвиватися у дусі соборності, що протистоїть егоїзмові окремої людини. </p> Oksana O. Osetrova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 47 54 10.15421/351906 Логіка і реальність https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/974 <p>Аналізується співвідношення логіки і реальності, мови і позалінгвістичних контекстів в рамках теорії ідіолінгвізму та помірного релятивізму. Досліджується проблематика протиріччя в логіці і мові в її відношенні до дійсності і до ментальних станів мовного суб’єкту. Проблема достовірності розглядається в руслі теорії мовних ігор Л. Вітгенштейна і його уявлення про значення слова як способу його використання. Критичний аналіз даної теорії містить в собі розгляд протиріччя в якості необхідної основи використання мови.</p> Igor V. Pavlenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 55 63 10.15421/351907 Е. Фромм: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/975 <p>У статті розглядаються філософські аспекти конфлікту модусів «бути» і «здаватись» у людини з «ринковим» типом характеру, на основі робіт Е. Фромма. Сучасна людина виражає своє бажання «здаватись», а не «бути», чим сіє зерно конфлікту всередині себе. Індивід з орієнтацією на модус «мати» чи «володіти» відноситься до світу як господар до власності, до свого майна. У такому відношенні людина прагне всіх і все, включаючи себе, зробити своєю власністю, чим обирає несправжній спосіб існування – володіння, що є джерелом антагонізмів у суспільстві і причинами конфліктів. Аналізуються шляхи порятунку людства від психологічного і економічного краху, які можливі завдяки докорінній зміні характеру людини, що виражається в переході від домінуючої установки на «володіння» до панування установки на «буття». Завдяки філософському аспекту аналізу проблеми вдається охопити досліджуване явище об’єктивно та під різними кутами зору. </p> Yuliya V. Pisna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 64 69 10.15421/351908 Етика благоговіння перед життям А. Швейцера: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/976 <p>Виділено та розглянуто десять складових концепту етики благовоління перед життям А. Швейцера: переживання зовнішнього, діяльне співчуття, ненасильство, альтруїзм, мужність бути добрим і дбайливим, прогрес духовності та душевності, справжня людяність, трансцендентність, самоствердження і самоактуалізація особистості, конструювання нових смислів. Основну увагу приділено філософії доброти як ключової складової поняття діяльної любові.</p> Anna V. Skliar ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 70 78 10.15421/351909 Особливості розуміння прекарності в сучасному політичному дискурсі С. 79-86 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/964 <p>В статті розглядаються особливості розуміння політичної прекарності в сучасному науковому політологічному дискурсі. Зазначається, що прекарність має далекосяжні наслідки, які зачіпають багато сфер, що викликають зацікавленість представників політичної науки. Формуючи прекарність для багатьох людей, політична прекарность має важливі наслідки не тільки для характеру роботи, робочих місць і досвіду роботи людей, але і для багатьох непрацюючих людей (наприклад, стрес, освіта), соціальних (наприклад, родина, громада) і політичних (наприклад, стабільність, демократизація) результатів. Прекаризація не є маргінальним явищем. Вона не впливає на невелику групу нестійких або виключених, а практично на всіх. Тобто, прекаризація - це явище загальносоціального масштабу. Концепція політичної прекаризації дозволяє виявити феномен у всіх його проявах. Теорії, що представляють такий всеосяжний термін прекаризації, не зменшують масштаб явища до певної соціальної сфери або зони; крім того, вони припускають, що основа прекаризації в довгостроковій і всеосяжної моделі соціальних змін не можуть бути ослаблені або навіть заблоковані тією чи іншою соціальною або трудовою політикою. Формування прекаріату переслідувало своєю метою винесення на передній план таких важливих цінностей, як автономія, участь у прийнятті рішень, децентралізація через новий напрямок розвиток політичного аналітичного дискурсу.</p> Ahdriy A. Shulika ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-07-13 2019-07-13 11 1 79 86 10.15421/351910