Філософія та політологія в контексті сучасної культури https://fip.dp.ua/index.php/FIP Філософія та політологія в контексті сучасної культури Oles Honchar Dnipro National University uk-UA Філософія та політологія в контексті сучасної культури 2663-0265 МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1053 <p>У статті висвітлено питання виникнення та становлення інституту парламентаризму та представницької демократії в Європі. Підкреслюється міжнародне значення законодавчих представницьких органів, а також інституту парламентаризму. Наголошується на важливій ролі органів міжпарламентського співробітництва та європейських міжнародних організацій у вирішенні загальноєвропейських проблем. Мета наукового дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу механізму функціонування європейського парламентаризму, вивченні сучасних тенденцій його розвитку. Практичне значення дослідження полягає у сприянні кращому розумінню європейських парламентських традицій в Україні, а, отже, зміцненню відносин між Україною та Євросоюзом. Зроблено висновок, що сучасна Європа – це Європа парламентських демократій. Розвиток сучасних комунікаційних технологій і соціальних мереж підвищує важливість міжнародних громадських зв’язків як доповнення до традиційних контактів професійних дипломатів, адже парламентаризм це результат тривалого розвитку суспільних відносин, насамперед, у країнах Західної Європи. Водночас на сучасному етапі принципи та ідеї парламентаризму дедалі більше поширюються на інші держави європейського регіону, що є наслідком існування загальноєвропейських соціальних та економічних проблем, які змушують європейське співтовариство вдаватися до постійної співпраці через відповідні міжпарламентські і парламентські механізми міжнародних міждержавних організацій країн Європи.</p> Оleksandr Vasilyevich Aliksiychuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-26 2021-07-26 13 1 73 78 10.15421/352108 МІСЦЕ МОВИ В СИМВОЛІЧНОМУ ОБМІНІ ЗГІДНО З УЯВЛЕННЯМИ ЖАНА БОДРІЙЯРА https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1046 <p>Розглядаються теоретичні засади вчення Жана Бодрійяра про мову у розрізі його культурологічних і соціально-філософських концепцій. Проведений комплексний аналіз програмних робіт Ж.Бодрійяра, а також здійснена реконструкція його поглядів на місце мови в сучасному суспільстві. Досліджені взаємовідносини складових знаково-референційної системи в умовах симуляції і гіперреальності.</p> Andrii Anatoliyovich Holovko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 3 11 10.15421/352101 ДЕОНТОЛОГІЯ І ЕТИКА ЦІННОСТЕЙ В ЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ Б.О. КІСТЯКІВСЬКОГО https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1047 <p>У статті розглядається проблема співвідношення двох етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. Показано, що українській філософ у своїй концепції намагається поєднати принципи етичної деонтології і етики цінностей. Це призводить до певного відходу від послідовного раціоналізму, автономії, формальності й універсальності моралі, характерних для етики Канта. Робиться висновок, що етика Б.О.Кістяківського ґрунтується на цінностях, насамперед, на цінності людської особистості, але розгортається як система етичних норм, що утворюють незалежну від природної необхідності сферу належного.</p> Viktoriia Stanislavivna Datsenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 12 21 10.15421/352102 ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19) https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1048 <p>Стаття має оглядовий характер і покликана дати загальне уявлення про функціональність релігії в період початку пандемії у світі та Україні. Зрізом пояснення функціональності релігії є масово-психологічний вплив. Матеріал напрацьовано в рамках виконання проєкту «Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичний виміри» за державним реєстраційним номером: 0121U109446.</p> Vitalii Mudrakov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 22 30 10.15421/352103 Проблема нації і національного характеру в історіософії Володимира Соловйова https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1049 <p>Сучасна українська нація проходить складний етап випробувань, зовнішньої військової і інформаційної агресії, що актуалізувало національну тематику, посилило інтерес до етнічної культури. Цілком очікувано пожвавилися націоналістичні рухи, як відповідь на спробу поширення «руського миру» і наступу на українську культуру. Та захисна спрямованість націоналізму, у деяких напрямків, часом набуває дискримінаційних, авторитарних, ізоляціоністських рис. Тож постає питання демаркації конструктивного націоналізму і того, що веде до руйнування свободи слова, совісті, віросповідання, користування зручною мовою, а зрештою – розколу суспільства. Відповідь на цю проблему запропонував Володимир Соловйов у другій половині ХІХ століття. Мислитель вважав, що нація має безумовне право на свою особливість, але мета її історичного існування не може полягати у служінні своїй унікальності. Усі нації подібно живому організму поєднані у людстві і мають слугувати загальній меті. Кожна нація повинна здійснювати свій унікальний вклад у загальнолюдський добробут. Одні народи творить науку, інші релігію і духовність, треті філософію. Зрештою найкращі надбання стають загальними і роблять життя людства кращим.</p> Anatoly Meleshchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 31 37 10.15421/352104 НАРАТИВНЕ ВІДКРИТТЯ МЕТАОНТОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ: ШЛЯХИ РЕФЛЕКСІЇ В ДОБУ ТРАДИЦІОНАЛІЗМУ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1050 <p>Реконструюється концептосфера визначення оповідальної діяльності, встановлена традиціоналістською “філософією перекладу” і висхідна для осягнення Богодухновенного наративу як форми безумовно-достовірного передання Богоодкровенної істини. Розглядаються способи відсторонення інструментарію мистецтва слова доби традиціоналізму від риторичної “вірогідності” і поетологічної “достовірності”, що визначилися в епохи античності, середньовіччя і Відродження в руслі рефлексії літературно-перекладацької творчості, прокладеному, щоб відкрити ближнім особистісний доступ до Слова Божого в умовах багатомовності, і забезпечили наративну реконструкцію біблійної топології особистості у перших повних перекладах Священного Писання з оригінальних мов на народні мови. У ході виявлення траєкторії перегляду – на теренах ренесансного теоретизування щодо перекладу – індикаторів “вірогідного” і “достовірного”, стверджених літературою традиціоналізму, встановлюються передумови раціоналізації сприйняття Божественного Одкровення, якою ініціюється секуляристичне відсторонення людського розуму від Першоджерела духовності.</p> Vasyl Oleksiiovych Patsan (Archbishop Eulogius of Novomoskovsk) ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 38 52 10.15421/352105 КОМБІНАТОРНИЙ МЕТОД ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ЛАНОК ВЕЛИКОГО ЛАНЦЮГА БУТТЯ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1051 <p>Стаття присвячена вивченню сумісності ідей і формуванню зв’язків у «Великому ланцюгу буття». У цій статті наводяться приклади демонстрації функціонування комбінаторного методу в синтезі сполучуваних ідей, а також загальний аналіз «історії ідей» на основі філософської роботи Артура Онкена Лавджоя «Великий ланцюг буття», який дозволить побачити оригінальні інтелектуальні ходи в структурі філософських світоглядів. Автор статті спробує обґрунтувати зв’язок між сумісністю ідей і появою світоглядів, де світогляди є продуктом поєднання сполучуваних ідей і на цій основі можуть піддатися певним класифікаціям.</p> Vitaly Vоlоdуmуrovуch Prokopets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 53 59 10.15421/352106 ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ВІДЧУЖЕННЯ В ПІЗНЬОМУ КАПІТАЛІЗМІ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1052 <p>У статті показано, як розвивалося розуміння філософами проблеми відчуження, відображена його роль і місце в житті сучасного суспільства. Ґрунтуючись на ідеях неомарксистів (Г.Маркузе, Д.Лукач), автор показує, що розвиток капіталізму і поліпшення матеріальних умов життя людей не вирішило проблему відчуження, а породило його нові форми, такі як суспільство споживання, одновимірний людина. Для статті важлива ідея про те, що капіталізм став більш зрілим і стійким завдяки привабливості світу споживчих благ. Тобто, відчуження набуло зовні «добровільний» характер. У статті також досліджується проблема відчуження в контексті постмодернізму (Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон і ін.). У цьому ключі порушено питання ілюзорності символічних форм практики і роль відчуження в їх виникненні. Залишаючись на марксистських позиціях, автор не поділяє розуміння сфери символічного як виключно незалежної від відображення її людиною. Симуляції і симулякри є специфічною рисою саме капіталістичного суспільства. Але влада симулякрів над свідомістю людини не абсолютна навіть при капіталізмі. Відчуження можна перебороти, але при цьому воно розглядається як необхідний етап у розвитку суспільних відносин, важливий для становлення цивілізації.<br>Відчуження послужило причиною атомарності суспільства, його відсталості і відсутності його якісного розвитку. У свою чергу, це призвело до численних практичних наслідків: бідності, соціального розшарування, депресії, кризи суверенітету і реальної демократії. У статті дається філософська основа вирішення цих проблем сучасності.<br>Результати дослідження підводять автора до наступних висновків. Пізній капіталізм більш стабільний і стійкий, ніж капіталізм часів Маркса, оскільки відчуження поширилося на сферу споживання. У цих умовах конфлікт людини і результатів його діяльності носить не абсолютний, а периферійний характер. У споживчому суспільстві встановлюється одномірне мислення, при якому людська практика втрачає змістовну частину, і в ній починає переважати форма, зовнішня оболонка. Подолання відчуження в пізньому капіталізмі – це відновлення об’єктивної сутності понять, які придбали багато в чому символічний характер: свобода, демократія, суверенітет і т.ін. Тому автор вважає прогресивним часткове повернення до класичного типу відчуження, при якому відбувалася активна рефлексія цих понять.</p> Georgij Ivanovich Putin ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 60 72 10.15421/352107 Роль громадських організацій під час пандемії у суспільній консолідації України https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1054 <p>У статті розглядається роль громадських організацій (далі – ГО) у боротьбі з пандемією COVID-19. Визначено основні проблеми та загрози серед населення, до яких призвела пандемія COVID-19. Окреслено основні напрями та цілі, в діяльності ГО в Україні. Виявлено проблеми та слабкі сторони, які виникають у процесі співпраці громадських організацій з владними структурами. Основну увагу зосереджено на пріоритетних важелях впливу ГО у боротьбі з пандемією. <br>Епідемія, яка охопила весь світ, в тому числі українське суспільство на порозі 2020 року, чітко демонструє, що члени ГО та волонтери, є важливими діячами у розбудові громадянського суспільства, зокрема процесах суспільної консолідації України. Аргументами, які слугують цьому процесу є: створення та функціонування під час пандемії, величезної кількості громадських організацій та благодійних фондів у всіх областях України, які поставили собі за мету – допомагати звичайним жителям та представникам медицини, на засадах благодійності та благородства. <br>Разом з тим, пандемія COVID-19, чітко продемонструвала ті важливі виклики, які слід негайно вирішувати урядам держав, світовим спільнотам та міжнародним товариствам. Наведено ряд аргументів на користь функціонування громадської організації як важливого соціального інституту у боротьбі з пандемією, який спроможний сприяти суспільній консолідації України.</p> Mariia Yelnikova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 79 86 10.15421/352109 ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ГНУЧКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ, ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/1055 <p>У статті проаналізовано практику застосування в ЄС гнучкої інтеграції у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки / європейської політики безпеки і оборони (СЗППБ/ЄПБО). Визначено, що гнучка інтеграція у рамках Європейської політики безпеки і оборони в реальності з’явилася раніше самої політики, правда, поза інституціональними рамками ЄС. У середині 1990-х рр. найбільш перспективною для застосування майбутніх положень про просунуту співпрацю вбачалася сфера «другої опори» (СЗППБ). Виявлено, що на практиці Спільна зовнішня політика і політика безпеки була виключена зі сфери застосування просунутої співпраці в Амстердамському договорі. У рамках СЗППБ була передбачена можливість конструктивного утримання. Крім того, в цій сфері Амстердамський договір залишав відкритим значний простір для співпраці ad hoc поза договором. До набуття чинності Ніццького договору реалізація гнучкої інтеграції у сфері безпеки і оборони багато в чому здійснювалася поза правовими рамками ЄС. Такий стан речей був обумовлений, з одного боку, відсутністю необхідних положень в Амстердамському договорі, а з іншого боку, об’єктивною необхідністю і бажанням держав-членів розвивати співпрацю в цій сфері. Результатом стала участь країн Євросоюзу в різних об’єднаннях, що займаються забезпеченням безпеки і оборони і створених на базі міжурядової співпраці. В ході дослідження з’ясовано, що Ніццький договір істотно розширив можливості використання гнучкої інтеграції в правових рамках ЄС. У той же час продовжувала розвиватися і міжурядова співпраця поза інституціональними рамками ЄС. Оскільки впровадження просунутої співпраці в сферу оборони не відповідало положенням Ніццького договору, то глави чотирьох держав запропонували внести відповідні зміни в майбутню Конституцію ЄС, яка не набула чинності. Досліджено, що Лісабонський договір створив інституціональну і правову базу для функціональної єдності СЗППБ і ЄПБО і одночасно істотно розширив можливості застосування просунутої співпраці (у вигляді постійної структурованої співпраці) в цій галузі, що стало відповіддю на реально існуючу проблему розвитку гнучких форм інтеграції у військовій сфері поза інституціональними рамками ЄС. Згідно з положеннями Лісабонського договору, в цій сфері відкриті найбільші можливості для реалізації проектів просунутої співпраці.</p> Vitalii Yanovych Savka ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-24 2021-07-24 13 1 87 95 10.15421/352110