Філософія та політологія в контексті сучасної культури https://fip.dp.ua/index.php/FIP Філософія та політологія в контексті сучасної культури Oles Honchar Dnipro National University uk-UA Філософія та політологія в контексті сучасної культури 2663-0265 СТАТУС І РОЛЬ ДРУЖИНИ (ЖІНКИ) В ОСОБОВОМУ БУТТІ УКРАЇНСЬКОГО ПОДРУЖЖЯ (ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТНОРЕЛІГІЙНИЙ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ) https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/977 <p>Висвітлюються головні, обумовлені національно-культурною свідомістю, засади українського подружжя як союзу чоловіка і жінки, в якому в процесі життєдіяльності здійснюється самовираження та самореалізація двох рівноправних осіб. З’ясовано, що інститут подружжя в українській традиції складався на персоналістичних підставах гідності, любові, дружби, свободи.</p> Richard А. Gorban ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 3 14 10.15421/351912 МАЙБУТНЄ ЯК ФІЛОСОФСЬКА. ПРОБЛЕМА Частина ІІ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/978 <p>З проблемою детермінованості майбутнього пов’язана проблема меж і можливостей нашого пізнання майбутнього. Інший аспект проблеми стосується способів пізнання майбутнього. На цьому напрямі напрацьований великий досвід і він потребує осмислення.<br>Майбутнє для людини є чимось більшим ніж пізнавальним образом, воно є екзистенційним станом людини. Людина постійно перебуває в майбутньому, залишаючись при цьому в теперішньому і, частково, в минулому. Цей суб’єктивний стан майбутнього людини є особливою темою філософського осмислення.</p> Viktoriia S. Datsenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 15 23 10.15421/351913 ПРОБЛЕМА КОНФЛІКТУ У ФІЛОСОФІЇ ЕРІХА ФРОММА https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/980 <p>Фромівське розуміння конфлікту вирізняється впевненістю у його конструктивних наслідках і користі для суспільного розвитку. Проте така характеристика актуальна лише для істинних конфліктів, на противагу деструктивним, які породжені злоякісною агресією і ведуть до насильства та військових зіткнень. Концепція особистості Е. Фромма базується на розумінні внутрішнього конфлікту біофілії і некрофілії, де перевага того чи іншого визначає сутність людини. Конфлікт не патологія, а хвороба, яку можна вилікувати зниженням рівня агресії людини через творчу самореалізацію і конструктивні зміни. Людство має враховувати наявність такого потужного ресурсу задля викорінення деструктивних конфліктів із суспільної взаємодії.</p> Yuliya V. Pisna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 24 29 10.15421/351914 ТРИНІТАРНЕ БОГОСЛОВ’Я КАРЛА БАРТА https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/981 <p>Карл Барт є ініціатором тринітарного Ренесансу у богослов’ї 20-го століття. У своєму тринітаризмі одкровення Барт критикує традиційний термін «особа» і пропонує замінити його терміном «образ буття». В статті аналізується роль кожного «образу буття» в ікономії спасіння і внутрішньому житті Трійці і розкривається зміст концепції «Бог, який любить у свободі».</p> F. V. Stryzhachuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 30 36 10.15421/351915 ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ПІДХІД ЯК ІНСТРУМЕНТ АНАЛІЗУ СИСТЕМИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ОСВІТИ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/982 <p>У статті обґрунтовується гіпотеза про те, що сучасні проблеми розбудови освіти ХХІ ст. сучасні філософія освіти і педагогіка вирішити не спроможні, оскільки їх методологічні засоби не здатні це зробити. Тому пропонується звернутися до теорії пізнання основним методом якої «є ідеальне розумове відтворення предмета вивчення у відповідних категоріальних структурах». На цій основі здійснити раціональну реконструкцію предмету дослідження – соціальну систему індустріальної освіти, як найбільш вивчену і реально ще діючу цілісність. Для ефективного відтворення її структурних і функціональних параметрів пропонується звернутися до парадигми «життєвого циклу освітніх систем у контексті цивілізаційного підходу» на основі використання когнітивного аналізу. Її перевага полягає тільки у тому, що даний концепт «схоплює» явище освіти в цілому. Це означає, що явище цивілізаційної освіти вивчається у якості соціального інституту і соціальної системи індустріального суспільства.<br>При цьому сила когнітивного аналізу полягає у тому, що у якості вихідних одиниць аналізу виступає накопичено світовою спільнотою наукове знання про освіту. Новим є виявлення діалектики суб’єктного та об’єктного виміру когнітивних практик. Це дозволяє проводити дослідження когнітивного виміру еволюції сфери знання на основі системних відносин, які складаються в процесі формування нових проблемних областей. Цей висновок має принципове значення, оскільки є потреба у подальшому дослідити проблему становлення глобальної освіти у горизонті саморозгортання інформаційної цивілізації. <br>Нова форма життєустрою планетарного світу, ще тільки народжується, тому спрогнозувати саморозгортання і форму системи освіти можна тільки на основі вивчення загальних алгоритмів зміни форм його буття на попередніх етапах. При цьому звертається увага на той факт, що освіта інформаційної цивілізації не виростає з освіти індустріальної доби.</p> Vasyl I. Zinkevich ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 37 43 10.15421/351916 КРИЗОВІ ДИСКУРСИ ЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ (ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ) https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/983 <p>Виокремлено кризові дискурси ліберальної демократії: симулятивний, екзистенційний, аксіологічний. Симулякр ліберальної демократії ще більше розмиває та знесилює соціально-політичну реальність та поступово відбувається деструкція соціальної та історичної пам’яті. Криза ліберальної демократії набуває екзистенційного забарвлення через її однозначний та безумовний соціальний статус. Суспільство тут лише «зачиняє пастку», з одного боку, надаючи громадянину відчуття важливості для держави, а з іншого – зводячи нанівець можливість для людини об’єктивного сенсу та конкретного визначення на рівні громадянського існування. Криза ліберальної демократії з одного боку конституює деформацію ціннісних орієнтирів людини та суспільства, а з іншого – надає можливість трансформації ціннісних векторів задля подолання кризи.</p> Svetlana G. Karpova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 44 51 10.15421/351917 Образи селянської пастви в уявленнях духовенства ХIХ – початку ХХ століття: соціально-філософський аналіз https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/984 <p>У даній статті мова йде про соціальне конструювання селянського світу представниками духовного стану. Церква здійснювала власну класифікацію селянського світу, намагаючись уніфікувати його у відповідності з кількома соціально-утопічними категоріями. Перша категорія, пов’язана з дискурсом Просвітництва, це «брудні забобони», друга - «богоносці», народжена слов’янофільством і релігійно-месіанським народництвом, третя - «протестанти», викликана до життя впливом європоцентризма, і, нарешті, четверта категорія вміщала в себе «схибнутих параноїків», тобто, тих, кому не знайшлося місця в інших класифікаційних нішах. Вибудовування культурної комунікації з селянської паствою в рамках вказаних категорій було в руках Церкви інструментом семіотичної модернізації аморфної і неструктурованої селянської пастви.</p> Serhiy Volodymyrovych Savchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 52 67 10.15421/351918 Інтерпретація естетичного в філософії С. Франка https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/985 <p>Стаття присвячена дослідженню поглядів С.Франка на феномен краси, прекрасне, естетичний досвід в контексті його філософської системи. Відзначається, що естетичні міркування займають важливе місце в філософських побудовах С.Франка. Аналіз програмних робіт і художньо-критичних нарисів дозволяє експлікувати цілісну і струнку естетичну концепцію, гармонійно вписану в філософську систему мислителя. Естетична концепція виступає в якості аргументу, що підтверджує ключову філософську інтуїцію С.Франка про буття як надраціональну всеєдність.</p> Viktoriia A. Vershyna ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 68 76 10.15421/351919 АНГЛОМОВНИЙ КОЛОРИТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ПЕЙЗАЖУ УКРАЇНСЬКОГО МІСТА (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МОВНОГО ЛАНДШАФТУ ЛЬВОВА) https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/986 <p>Розглянуто англомовний вплив на формування лінгвістичного пейзажу Львова, його сутність та ознаки. Визначена залежність лінгвістичного ландшафту українського міста від мовної політики центральної влади, від її ідеологічних поглядів та зовнішньополітичних орієнтацій. Підкреслено вплив історичної традиції на ставлення населення Львова до англомовного контенту міського лінгвістичного пейзажу. Наголошено на необхідності регулювання пропорцій співвідношення української та англійської мов при формуванні лінгвістичного пейзажу Львова.</p> Tamara Kozak ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 77 82 10.15421/351920 АКСІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК НЕСТАБІЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/987 <p>Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.</p> Ihor Ishchenko Olena Bashkeieva ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-12-25 2019-12-25 11 2 83 94 10.15421/351921