Філософія та політологія в контексті сучасної культури https://fip.dp.ua/index.php/FIP Філософія та політологія в контексті сучасної культури uk-UA vivi.dp@ukr.net (Vershyna Victoriia) mail@openscience.in.ua (Pavlo Usenko) сб, 13 лип 2019 18:58:00 +0300 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Особливості розуміння прекарності в сучасному політичному дискурсі С. 79-86 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/964 <p>В статті розглядаються особливості розуміння політичної прекарності в сучасному науковому політологічному дискурсі. Зазначається, що прекарність має далекосяжні наслідки, які зачіпають багато сфер, що викликають зацікавленість представників політичної науки. Формуючи прекарність для багатьох людей, політична прекарность має важливі наслідки не тільки для характеру роботи, робочих місць і досвіду роботи людей, але і для багатьох непрацюючих людей (наприклад, стрес, освіта), соціальних (наприклад, родина, громада) і політичних (наприклад, стабільність, демократизація) результатів. Прекаризація не є маргінальним явищем. Вона не впливає на невелику групу нестійких або виключених, а практично на всіх. Тобто, прекаризація - це явище загальносоціального масштабу. Концепція політичної прекаризації дозволяє виявити феномен у всіх його проявах. Теорії, що представляють такий всеосяжний термін прекаризації, не зменшують масштаб явища до певної соціальної сфери або зони; крім того, вони припускають, що основа прекаризації в довгостроковій і всеосяжної моделі соціальних змін не можуть бути ослаблені або навіть заблоковані тією чи іншою соціальною або трудовою політикою. Формування прекаріату переслідувало своєю метою винесення на передній план таких важливих цінностей, як автономія, участь у прийнятті рішень, децентралізація через новий напрямок розвиток політичного аналітичного дискурсу.</p> Ahdriy A. Shulika ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/964 сб, 13 лип 2019 00:00:00 +0300 Фендом як соціальна машина: можливості та тупіки (пост)радянського фендому https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/965 <p>Розглянуті ключові особливості та вектори розвитку фендома – неформальних об’єднань користувачів популярної культури. Проаналізовані особливості змін фендома в умовах соціополітичних та культурних змін останніх десятиліть. Зокрема, зафіксовані базові зміни у функціонуванні фендома на пострадянському просторі в умовах розвитку системи інтернет-комунікацій.</p> S. V. Legesa ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/965 сб, 13 лип 2019 00:00:00 +0300 Природа етичного знання: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/949 <p>Стаття присвячена дослідженню природи етичного знання. Автор звертається до задачі етики та проблеми розмивання її змістовних контурів, що заявлена у темі етичного релятивізму. Йдеться про маніпуляції змістовності понять «етика», «доброчесність» і «мораль», чиє сучасне наповнення дозволяє ототожнювати категорії. Відзначається, що етичне знання в сучасному філософському дискурсі затребується скоріше в якості теоретичної бази соціально-філософської теорії. Практичність етики залишається при цьому не розкритою. Однак першочергова місія етичного знання це формування досвіду гармонійного людського життя спільно, конструювання гармонійного спів-буття. Саме в якості практичної бази філософії, етика являє собою її невід’ємну комплексну складову. У зв’язку з цією особливістю етичного знання, його актуальність, стан практичної реалізації, транслює й характер суспільства, чиєю організаційною умовою виступає етика. Таким чином, методологічно необхідним кроком є дослідження етичного знання як феномена, що визначає характер буттєвості людини, відповідає за конструювання її зв’язку з дійсністю.</p> Iu. Iu. Brodetskaya ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/949 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Рецепція ідей Пауля Тілліха в сучасній релігійно-філософській думці https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/950 <p>Добре відомо, що спадок Пауля Тілліха продовжував справляти вплив на філософські та релігійні рухи в ХХ столітті. Оскільки його робота та вплив були особливо вирішальними за своєю методологією і всеохоплюючими за своїм змістом, ми продовжуємо зустрічати його в секулярній теології Г. Кокса, теології «Смерті Бога» В. Гамільтона, Дж. Робінсона та Т. Дж. Альтіцера, феміністичній теології М. Дейлі та Р. Редфорд Рутер, теології звільнення М. Л. Кінга і Г. Гутьєрреса, теології надії Юргена Мольтмана і Вольфхарта Панненберга, християнській апологетиці XX століття, релігієзнавстві, праві, політиці та межрелігійному діалозі.</p> A. S. Dankanich ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/950 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Базові принципи лібералізму в інтерпретації Джона Стюарта Мілля https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/951 <p><em>Аналізується<strong>&nbsp; </strong>філософська легітимація базових &nbsp;принципів&nbsp; лібералізму в поглядах&nbsp; &nbsp;Джона Стюарта Мілля. Констатується, що систему базових принципів класичного лібералізму утворюють ідеї автономії індивіда, особистої свободи (передусім свободи поглядів, переконань, висловлювань, вибору, асоціацій),&nbsp; плюралізму ідей та толерантного ставлення до самобутності інших. </em></p> O. M. Kоrkh ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/951 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Політична ментальність сучасного українського суспільства: https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/952 <p><em>Доказано, что главными чертами политической ментальности современного украинского общества являются эмоциональность, чувствительность, кордоцентричность, интуитивизм, свободолюбие, демократизм, индивидуализм, тяготеющий к малым группам. Украинская политическая ментальность приобретает нелинейный характер, обусловленный высоким уровнем самоорганизации и внутреннего потенциала. Этому способствовали такие ментальные черты украин</em><em>цев</em><em>, как трудолюбие, рациональность, самостоятельность, свободолюбие, самоорганизация, народная правосознание и т.д. Показано, что в процессе своей эволюции политическая ментальность украинцев претерпела определенные трансформации, в основном за счет наслоения на глубинные слои общественной психики черт порабощенной нации, присущих разным регионам политической территории Украины. В частности, украинской политической ментальности в постсоветское время присущи такие черты, как русифицированное состояние, комплексы национальной неполноценности, неспособность к адекватной оценке собственных национальных интересов, склонность больше рассчитывать на внешнюю помощь, чем на собственные силы и тому подобное. Учитывая общественные изменения последних лет, отмечено, что ментальность порабощенной нации, которая составляет архаичное ядро политической ментальности современной Украины, постепенно теряет свое влияние на общественное мировоззрение, однако на глубинном уровне эти ментальные черты еще продолжают функционировать. Поэтому политическая ментальность современной Украины имеет достаточно противоречивый характер, в ней одновременно проявляются разные и даже противоположные качества: героизм и пассивность, свободолюбие, индивидуализм и конформизм, доверчивость и подозрительность и тому подобное.</em></p> V. V. Kryvoshein ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/952 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Модель віртуальної людини доби постмодерну https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/953 <p><em>Стаття присвячена розгляду антропологічної моделі людини доби Постмодерну, зокрема основний погляд акцентовано на віртуальну людину як новий тип особистості. Віртуальна людина є ознакою сучасних соціокультурних трансформацій, особливо в сфері інформаційно-комунікативних технологій, тобто віртуалізації суспільства. Причому, дана модель має свої риси, проективний характер, оскільки має спрямованість на майбутнє суспільства, в якості перехідної ланки до майбутньої моделі людини.</em></p> V. V. Okorokova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/953 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Філософська рефлексія І.Я. Франка щодо напрямів соціальної роботи в громаді (на матеріалі повісті І.Я. Франка "Перехресні стежки") https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/954 <p>Дана стаття присвячена з’ясуванню сутності та напрямів соціальної роботи в громаді кінця XIX ст., висвітлених у повісті І.Я. Франка «Перехресні стежки». Акцентується увага на необхідності усвідомлення вітчизняного досвіду соціальної роботи в громаді, яка спрямована на підвищення якості життя громадівців (мова йде про економічні, політичні, соціальні та культурні її аспекти). Висвітлюються основні світоглядні ідеї мислителя щодо практичної соціальної роботи в громаді; аналізуються умови виникнення нагальної необхідності українського народу в активізації соціальної роботи в громадах. Дослідження обумовлене актуальною необхідністю впровадження й поширення соціальної роботи в громаді в сучасних реаліях існування України.</p> O. O. Osetrova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/954 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Про сенс "значення" https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/955 <p>Аналізується уявлення про значення як семантичну структуру у зв’язку із сучасними дослідженнями у царині філософії мови. Пропонується критичний підхід до поняття значення, яке розглядається не в якості об’єкту деякої операції, не в якості знака або його складової частини, не як результат технічних процедур (верифікації або фальсифікації). Критерієм значення виступає дескриптивна достатність, яка провокує певний лібералізм дескрипцій. Таким чином існує можливість створення нової помірно релятивістської теорії значення, в якої значення – це регістрація факту заміщення знаком того, що цим знаком не є. Як і будь-який факт, значення виступає як процесс, ситуація, подія.</p> I. V. Pavlenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/955 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200 Про начала давньогрецької філософії: П. Адо і Ф.Ніцше. https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/956 <p><strong><em>Мета дослідження</em></strong><em>. Стаття є спробою осмислення концепції природи, представленої в творчості Пьера Адо. Основна увага приділена розкриттю суті двох основних начал в європейській культурі - "прометеївського" і "орфеївського". Дані начала протистоять у Адо як науково-технічне і споглядально-естетичне розуміння природи. <strong>Методологія.</strong> Для розкриття особливостей розуміння зазначеної проблеми Пьером Адо використовується компаративний метод і концепція французького мислителя зіставляється з ніцшеанською концепцією про наявність "діонісійського" і "аполонійського" начал в культурі Античності. <strong>В результаті дослідження</strong> показано, що осмислення підвалин античної культури у Ф. Ніцше і П. Адо починають з єдиного уявлення про протистояння в культурі естетичного і раціонального начал і визнання домінування в подальшій європейській культурі саме раціоналістичної традиції. Обидва мислителі вважають такий підхід протилежним до самої суті природи. Але, в той же час, принциповим моментом, в якому Ніцше і Адо розходяться, є загальна оцінка людського розуму. Ніцше - радикально негативно налаштований до розумності, тоді як Пьер Адо саме споглядальну раціональність вважає однією з адекватних форм людського відношення до природи.</em></p> D. Y. Snitko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/956 ср, 26 гру 2018 00:00:00 +0200